0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Чому всі лаври на території України – Успенські?

Содержание

Православная Жизнь

Про особливе шанування православними Пресвятої Богородиці – митрополит Антоній (Паканич).

– Владико, чому саме свято Успіння Пресвятої Богородиці – одне з найулюбленіших, найголовніших, адже Богородиця в цей день спочила, цей день має бути днем скорботи?

– Перш за все, з точки зору православної віри, не слід розглядати смерть людини, а тим більше – святих і Богородиці, як подію сумну. Святий апостол Павло зітхав: «бажаю звільнитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще» (Флп. 1: 23), тому що для істинного християнина метою його життя є з’єднання з Христом в Його вічному царстві. Таким чином, смерть – це не стільки кінець, завершення земного життя, скільки народження для життя вічного, життя з Христом, який Своєю смертю і Своїм Воскресінням переміг нашу смертність. До Воскресіння Спасителя смерть для людини була якимось страшним низходженням в шеол – похмуре, безрадісне місце далеко від Бога, але завдяки жертві Христовій смерть стала возз’єднанням людської душі з її Творцем.

Крім того, особливе шанування свята Успіння пов’язано ще й з тим, що, як сказано про це в тропарі свята, що Пресвята Богородиця навіть після свого Успіння не залишає наш світ, але ще більше молиться про кожного з нас, невпинно предстоїть перед Престолом свого Божественного Сина.

– На території України – три Лаври, і всі вони освячені на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Чому?

– Колискою руського чернецтва є Свята Гора Афон, яку традиційно називають долею Пресвятої Богородиці, адже саме на Афоні подвизався основоположник вітчизняного чернецтва прп. Антоній Печерський. Преподобний Антоній і його учні сприйняли від Святої Гори не тільки чернечий статут, а й, перш за все, особливе шанування Пресвятої Діви – як помічниці в чернечих подвигах і працях. Саме з цим пов’язана поширена традиція освячувати престоли монастирських храмів на честь Приснодіви Марії, і особливо – її Успіння.

– Чому православні особливо сподіваються на молитви Богородиці?

– Ми, як православні християни, особливо сподіваємося на молитви Богородиці, в чому нам дуже часто дорікають протестанти. Однак протестанти не хочуть зрозуміти однієї природної речі: будь-яке народження встановлює між матір’ю і дитиною особливий духовний зв’язок. Зв’язок цей унікальний і неповторний тим, що його основою є прихильність і любов. Ісус Христос – це Бог. Але, крім цього, Він ще й Людина, така ж, як і ми з вами, але тільки без гріха. І по людству своєму Він знаходиться в особливому унікальному зв’язку зі своєю Матір’ю – Дівою Марією. І цілком природно, що зв’язок цей не перервався, не зник. Він був, є і буде існувати вічно. І ми віримо, що в силу цього зв’язку Сина і матері вона, як справжня мати, заступається за кожного з нас перед своїм Сином, і Бог чує наші молитви, звернені до неї.

Розмовляла Наталя Горошкова

Почему все Лавры на территории Украины – Успенские?

Об особом почитании православными Пресвятой Богородицы – митрополит Антоний (Паканич).

– Почему именно праздник Успения Пресвятой Богородицы — один из самых любимых, самых главных, ведь Богородица в этот день почила, этот день должен быть днем скорби?

– Прежде всего, с точки зрения православной веры, не следует рассматривать смерть человека, а тем более – святых и Богородицы, как событие печальное. Святой апостол Павел воздыхал: «желаю разрешиться и быть со Христом, ибо это несравненно лучше» (Флп. 1; 23), потому что для истинного христианина целью его жизни является соединение со Христом в Его вечном Царстве. Таким образом смерть – это не столько конец, завершение земной жизни, сколько рождение для жизни вечной, жизни со Христом, Который Своею смертью и Своим Воскресением победил нашу смертность. До Воскресения Спасителя смерть для человека была неким страшным исходом в шеол – мрачное, безрадостное место вдали от Бога, но благодаря Жертве Христовой смерть стала воссоединением человеческой души с ее Творцом.

Кроме того, особое почитание праздника Успения связано еще и с тем, что, как сказано об этом в тропаре праздника, Пресвятая Богородица даже после своего Успения не оставляет наш мир, но еще больше молится о каждом из нас, непрестанно предстоя пред Престолом Своего Божественного Сына.

– На территории Украины — три Лавры, и все они освящены в честь Успения Пресвятой Богородицы. Почему?

– Колыбелью русского монашества является Святая Гора Афон, которую традиционно называют уделом Пресвятой Богородицы, ведь именно на Афоне подвизался основоположник отечественного монашества прп. Антоний Печерский. Преподобный Антоний и его ученики восприняли от Святой Горы не только монашеский устав, но и, прежде всего, особое почитание Пресвятой Девы – как помощницы в иноческих подвигах и трудах. Именно с этим связана распространенная традиция освящать Престолы монастырских храмов в честь Приснодевы Марии, и особенно – ее Успения.

– Почему православные особо уповают на молитвы Богородицы?

– Мы, как православные христиане, особо уповаем на молитвы Богородицы, в чем нас очень часто упрекают протестанты. Однако протестанты не хотят понять одной естественной вещи: любое рождение устанавливает между матерью и ребенком особую духовную связь. Связь эта уникальна и неповторима тем, что ее основой является привязанность и любовь. Иисус Христос – это Бог. Но кроме этого, Он еще и Человек, такой же как и мы с вами, но только без греха. И по человечеству Своему Он находится в особой уникальной связи со Своей Матерью – Девой Марией. И вполне естественно, что связь эта не прервалась, не исчезла. Она была, есть и будет существовать вечно. И мы верим, что в силу этой связи Сына и Матери, Она, как истинная Мать, ходатайствует за каждого из нас перед Своим Сыном, и Бог слышит наши молитвы, обращенные к Ней.

Києво-Печерська Лавра

  1. Історія заснування
  2. Головні святині
  3. Успенський собор
  4. Цікаві факти
  5. Легенди

Однією з головних перлин, яка манить до столиці України тисячі туристів, є Києво-Печерська Лавра. Святиня має майже тисячолітню історію. Саме тут зародилося православ’я Русі. Бог оберігає печери Києво-Печерської Лаври, її культові споруди, провівши крізь безліч війн, конфліктів, повеней, катастроф, бунтів та пожеж ці місця, святі для кожного, чию душу наповнює любов до Творця.

Під Києво-Печерською Лаврою знаходиться величезна кількість підземних ходів і печер, які ніколи не служили цілям змовників або заколотників, а лише виконували роль притулку для тих, хто, залишивши мирську суєту, шукав Бога.

Історія заснування: від печери до храму

Сьогодні, завдяки багатьом письмовим джерелам XXI століття, ми знаємо, як виник Києво-Печерський монастир. Першим, хто на плато, вкритому густим лісом, вирішив присвятити себе молитвам, був Іларіон. У селі Берестові Іларіон був поставлений священиком. Однак, мирська суєта обтяжувала його, і в пошуках усамітнення він йшов в лісову глушину, де ніхто не міг перервати його духовного єднання з Всевишнім. Пізніше він вирив в ґрунті печеру, де молився.

Ярослав Мудрий незабаром призначив Іларіона Митрополитом Київським в обхід рішення Константинополя. Однак, печера не довго була пустою: її зайняв монах Антоній, який залишив священну гору Афон.

Його святість привернула на береги Дніпра нових послідовників. Серед них був і Феодосій Курський. Коли печерні мешканці зрівнялися за кількістю з христовими апостолами, вони заснували церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

Головні святині лаври

Коли засновник Лаври монах Антоній прибув до Києва з Афона, його визнали збіглим ченцем. У той час настоятелі афонських монастирів направляли ченців для несення слова Божого до государів Європи з цінними дарунками. За інформацією з історичних джерел, як мінімум з собою посланці несли копії ікон. Антоній же прийшов з порожніми руками.

Минуло небагато часу з моменту заснування і святині наповнили стіни нового православного центру Русі. Так, Ярославом Мудрим були передані мощі Святого Климента, раніше даровані Володимиру Великому Папою Римським в знак прийняття Київською Руссю християнської віри. Чималу роль відігравало лояльне ставлення київських правителів до братії та засновників Лаври Антонія і Феодосія.

Панорама Києво-Печерської Лаври

Київ неодноразово штурмували іновірці, для яких Лавра не мала ніякої цінності. Так в 1096 році половці розграбували божу обитель, знищили святині. Турки, монголи, кримські татари неодноразово розоряли Києво-Печерську Лавру. Найстрашнішим був 1240 рік, коли орди Батия зруйнували культові споруди, вирізали братію. Однак, завдяки заступництву князів і знаті, монастир вдавалося швидко відбудовувати, а його стіни наповнювалися новими реліквіями. На сьогоднішній день святині Лаври можна поділити на кілька груп:

  • мощі;
  • іконостас;
  • джерела;
  • мироточиві глави;
  • культові споруди.

Мощі Божих угодників

У печерах Лаври поховані мощі 123 людей. Не всі були ченцями (наприклад: Петро Столипін) й жили в самоті. Ховали в підземеллях Києво-Печерського монастирю князів, членів їхніх сімей. Це своєрідна плата за допомогу у відновленні обителі, значні пожертви. Так, Іуліанія, княжна Ольшанська, була похована у Великій Церкві. Однак, коли через якийсь час труну розкрили, то тіло виявилося нетлінним.

У підземних галереях покояться останки Нестора Літописця. До могили святого старця приходять просити успіхів в науці і навчанні. Відомий богатир Ілля Муромець знайшов свій вічний спочинок в стінах Лаври. Його мощам приходять вклонитися ті, хто шукає сили і здоров’я. Численні паломники щодня відвідують Києво-Печерську Лавру, просячи у нетлінних останків здоров’я, сімейного благополуччя та успіхів.

Мощі святих в печерах Лаври

Мироточиві глави – ще одне диво, яке не можуть пояснити вчені. Черепа святих виділяють миро. Ті, хто несе в серці віру в Бога, помазавшись миром, отримують зцілення. У минулому столітті за часів боротьби з церквами, глави, що зберігаються в судинах зі срібла і скла, були передані до музею та перестали виділяти ялин і миро. Тільки після повернення монастиря в церковне лоно диво мироточення відновилося.

Джерела

На території Києво-Печерського монастиря розташовано три джерела з цілющою, чудотворною водою. Два колодязя були вириті самими Антонієм і Феодосієм. Подейкують, що один старець мав поступливий характер, а інший – строгий. Хоч колодязі і знаходяться близько один до одного, але, випивши водиці, розумієш, що вода в джерелах має різний смак, як характери святих засновників.

Третє джерело – «Сльози Пресвятої Богородиці». За легендою, під час епідемії в Києві, пастухам явилася Богородиця. Матір Божа вказала де знаходиться чудодійне джерело, вода з якого зцілила їх.

Джерело «Сльози Пресвятої Богородиці»

Ікони

Найбільш шанованими, які зберігаються в музеї (Лавру поділено на дві частини: культову й музейну), є ікони:

  • Пресвятої Богородиці «Похвала Печерська»;
  • Воздвиження Чесного Хреста Господнього;
  • Божої Матері, іменована «Всецариця»;
  • Святителя Миколая, Архієпископа Мір Лікійських;
  • Великомученика Пантелеймона.

До ікон можна прикластися, коли відкриті двері Лаври або під час богослужінь. Тому не зайвим перед візитом до святої обителі буде вивчити розклад богослужінь.

Іконостас Києво-Печерської Лаври

Культові споруди

На території Лаври знаходяться 20 церков, які відносяться до різних історичних епох. Вони відрізняються стилем і архітектурою. Деякі неодноразово були зруйновані і згодом заново відбудовані, через що не зберегли свій первозданний вигляд.

Троїцька надбрамна церква була зведена в XXII столітті. І з тих пір вона не перебудовувалася (єдина з споруд Лаври). Свята брама – головний вхід в монастир, розташований під аркою храму. За повір’ям, якщо пройти два рази під аркою, то відпускаються всі гріхи.

Читать еще:  Боязнь свиного гриппа удерживает мусульман от хаджа

У 1745 році була побудована Велика лаврська дзвіниця. Замість 3 років її будували 14. Висота цієї пам’ятки культури становить 96,52 м. Коли будували в Києві Батьківщину-Мати, то за проектом меч був вище, ніж хрест на дзвіниці. Однак, ґрунт став просідати, та за рекомендацією священиків висоту монументу було зменшено. Куранти на дзвіниці, виготовлені московськими майстрами, дзвонять кожну чверть години, що є однією з візитних карток столиці України.

Велика лаврська дзвіниця

Гетьман Іван Мазепа був видатним меценатом свого часу. За його власний кошт було збудовано безліч церков та храмів на території України. Не оминув він своєю увагою й печерний монастир. У 1698 році було завершено Економічну браму та Церкву Всіх Святих (Всіхсвятську). Архітектором брами було обрано Дмитра Аксамитова. Досі серед дослідників не існує єдиної думки, чи справді він є автором проекту церкви. Адже архітектура її містить стиль бароко та елементи української хрестовокупольної церкви.

Успенський собор

Окремо варто розповісти про головну споруду Лаври. Успенський собор Києво-Печерського монастиря був закладений у 1073 році самим Феодосієм. За три роки він був відбудований на гроші сина Ярослава Мудрого, князя Святослава. Джерела свідчать, що будівництво велося у 1073-1078 роках. Собор одразу став неформальним каноном створення храмів на Русі. За його стилем збудовано більшість культових просланих споруд того часу.

У 1230 році стався землетрус, який завдав сильних руйнувань. Через 10 років монгольські орди практично знищили Успенський Собор, що був розписаний грецькими майстрами. Тільки в 1470 році було відбудовано святиню.

Успенський собор Києво-Печерської Лаври

Але в 1482 році війська Кримського хану знову пограбували Успенський собор. Відновлений храм став усипальницею знаті Речі Посполитої. Однак в 1718 році пожежа знову завдала непоправної шкоди. Тоді ж згоріла друкарня та бібліотека Лаври. В 1729 році Успенський собор був відбудований в стилі бароко, що характерно для XVIII століття в цілому.

Більшовики хоча боролися з релігією, але не зруйнували храм, лише зробили з нього музей. Однак гітлерівські війська в 1942 році підірвали Собор, попередньо вивізши з Лаври цінності й святині. Момент вибуху був відображений на кіноплівці. Злочин підриву Успенського собору Києво-Печерської Лаври розглядався Нюренбергським трибуналом. Лише в 1995 році почалися роботи по відновленню святині. На даний момент йде розпис храму.

Свято-Успенський собор – це найбільша за розмірами пам’ятка архітектури часів Київської Русі. Шестистовпний собор з трьома навами мав хрестоподібний купол. Стовпам також надано форму хреста у розрізі. Нави закінчувалися назовні півкруглими виступами, апсидами.

Через величезну кількість перебудов до нашого часу не збереглися аутентичні мозаїки та фрески центрального фасаду, стін собору. Серед фресок та мозаїк визначне місце займала Оранта. Автором однієї з фресок Свято-Успенського собору був Алімпій Печерський. Він є першим відомим мозаїстом, іконописцем, ювеліром Русі.

Цікаві факти: всупереч науці

Багато атеїстів, які вивчали історію, відвідуючи підземелля Києво-Печерської Лаври, прийняли православну віру.

Так, в епоху політики державного атеїзму в СРСР, вчені прикладали зерна пшениці до мощів святих у церкві. Виявилося, що такі зерна приблизно на 30% швидше сходять і дають більший врожай. Радянські вчені пішли далі: вони опромінювали зерна радіацією. Незважаючи на це, пшениця, яка була піддана радіаційному випромінюванню і деякий час перебувала в підземеллях Лаври, давала кращі сходи, ніж звичайні зерна.

Нез’ясовний досі факт, чому кисень в печерах Лаври у Києві окислює в 10 разів повільніше, ніж кисень на поверхні. Примітно, що радянські вчені залишали в похоронних нішах колонії бактерій. Колонії скорочувалися в числі мінімум в два рази, а хвороботворні бактерії зовсім гинули.

У 1998 році Києво-Печерська Лавра знову була повернута в лоно православної церкви. Ченці помітили, що в цей же час почали мироточити мощі святих. Миро було взято на дослідження. Лабораторні аналізи показали, що більш ніж на 70% речовина складається з тваринних білків, що характерно лише для живих організмів. Крім того, кістки святих ставали в момент мироточення м’якими, немов парафін.

Останки звичайних людей при розкладанні виділяють сморід. Дивно, але поблизу мощів святих відчуваються пахощі. До сих пір немає ніякого пояснення цим феноменам, адже ретельна біохімічна експертиза не виявила речовини, що використовуються для муміфікації, бальзамування або консервації.

Внутрішній двір Києво-Печерської лаври

Легенди Києво-Печерської Лаври

Літопис Києво-Печерської Лаври за кілька століть, від Київської Русі до незалежної України, наповнився безліччю історій. І вже ніхто не скаже, де вигадка, а де правда. Хоча чудеса, які до сих пір відбуваються в стінах і підземеллях обителі змушують повірити, що абсолютна більшість легенд є правдою.

  • У XV столітті ієромонах Діонісій Тріска на Великдень спустився в печери Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, де вирішив покадити. Коли він став вигукувати: «Браття, Христос воскрес!», йому з гробниць пролунала гучна відповідь:«Воістину Воскрес!». Чернець був настільки вражений, що вдався до самітництва до самої смерті.
  • В 1628 році католицький сановник Вольський, перебуваючи в Успенському соборі, печерах Лаври паплюжив та лаяв святині. На зворотному шляху його кінь зламав обидві ноги. Вольський отримав важкі каліцтва й травми, і протягом року помер.
  • У 17 столітті князь Павло Курцевич, який через хворобу втратив зір та не міг самостійно пересуватися, вирішив випробувати останній засіб від своєї недуги. Він відвідав Києво-Печерську Лавру. Не дивлячись на те, що він був католицької віри, Курцевичу дозволили пройти до підземелля. Після проведеного обряду князь був зцілений.

Ще багато цікавих фактів містять святі стіни. Ще з багатьма загадками та таємницями зустрінуться вчені й прості паломники. Під час екскурсії до лаври кожен зможе у повній мірі відчути святу силу, що є оберегом для православ’я майже тисячу років.

Свято-Успенська Почаївська Лавра

На високому кам’яному мисі Кременецьких гір розкинувся величний архітектурний ансамбль Почаївської Лаври, осліплюючий золотом бань та білосніжною чистотою стін. Заснована двома самітниками-подвижниками в XIV столітті, православна святиня пережила чимало драматичних подій, її історія овіяна численними легендами.

Турецька облога та агресія саксонських загонів, руйнівні війни та боротьба конфесій, войовничий атеїзм та жахливі події сьогодення не зламали духовної сили святого осередку християнської віри. Під оберегом чудотворної Ікони Божої Матері та Сліду її стопи з цілющою водою, святих мощей преподобних Іова та Амфілохія, Лавра продовжує втілювати свою споконвічну місію – служити духовним світочем для всіх прочан, які шукають душевного та фізичного зцілення, набуття світлої внутрішньої радощі з духовних джерел.

Пропонуємо вашій увазі деякі з найцікавіших легенд та фактів з історії Почаївської Лаври про які також можна почути у турі “Почаїв + джерело святої Анни”

Почаївська ікона Божої матері

Царські врата Успенського Храму вінчає чудотворна Почаївська Ікона Богородиці, чий зіркоподібний кіот сяє різнокольоровим дорогоцінним камінням. Привезена на Волинь грецьким митрополитом Ієофітом, святиня була передана монастирю наприкінці XVI ст. покровителькою Почаївського монастиря Ганною Гойською, після дивовижного зцілення сліпого від народження брата шляхтички.

На визначні свята Ікону – осередок молитовного життя обителі повільно опускають вниз, до віруючих, які з благоговінням вбирають її благодатне тепло та цілющу силу.

Микола Потоцький – від авантюриста до інока

Історія перевтілення відомого своєю скандальністю та одіозністю графа в мецената та ченця також пов’язана з чудодійною силою ікони Божої Матері. Легенда свідчить, що якось проїжджаючи повз святі стіни, граф перекинувся разом з каретою, за що у гнівному запалі намагався застрелити кучера. Але пістоль три рази давав осічку після палкого звернення слуги в бік монастиря до Почаївської ікони.

Приголомшений справжнім дивом, Потоцький вирішив присвятити подальше життя оздобленню та розбудові обителі, зокрема, зведенню величного Успенського храму та коронації чудодійної Ікони. Своє життя граф Потоцький закінчив в маленькому будинку при Лаврі, незадовго до смерті постригшись у ченці.

Схимонах Амфілохій

В одній з печер-келій Лаври знаходиться усипальниця з мощами канонізованого на початку XXI ст. схиігумена Амфілохія Почаївського, який за життя був відомий далеко за межами обителі завдяки дару фізичного та духовного зцілення.

Справжній народний цілитель абсолютно безкорисливо допомагав воїнам УПА та рідним партійних бонз, тисячам простих людей, не зважаючи на гоніння з боку влади у страшні часи радянського атеїзму. За тридцять років після захоронення тіло схимонаха було відкопане в неушкодженому стані та розміщене для поклоніння в печерному Храмі преподобного Іова Почаївського.

Можливо Вас також зацікавить інший паломницький тур “Зарваниця + Заздрість + Тютьків”

Почаївська Лавра – видатна пам’ятка архітектури та мистецтва

Архітектурний ансамбль обителі був спроектований відомим архітектором Г.Гофманом, який майстерно задіяв при будівництві живописні скелясті тераси.

Витончений силует Успенського Собору – архітектурної домінанти ансамблю з круглими отворами в стелях бокових коридорів вражає магічною грою світла та тіней, а його золочені бані, спрямовані в небесну синь немов символізують єднання зі Всевишнім. В декоративному убранстві собору брали участь відомі художники XIX ст. – Є.Васильєв, М.Нестеров, І.Горбунов.

Однією з важливих споруд Лаври є Свято-Троїцький собор, зведений на початку XX століття під керівництвом архітектора О.Щусєва, який, за іронією долі, спроектував дещо пізніше мавзолей Леніна. А ескізи мозаїк, які прикрашають храм, належать авторству відомого художника М.Реріха, в подальшому відлученому від церкви.

Загалом Свято-Успенська Почаевская лавра складається з таких споруд:

  • Свято-Успенсыкий собор (1771-82 р., арх. Г. Гофман)
  • Троїцький собор (1906-12 рр., арх. А. Щусев)
  • келії (1771-80 рp.)
  • Архiєрейський дім (1825 р.)
  • дзвінниця (1861-69 рp.)
  • надбрамний корпус (1835 р.)

7 цікавих фактів

1. Тарас Шевченко, вражений величчю та красою Лаври, доповнив свій творчий доробок чудовими акварелями краєвидів Почаєва;

2. «Українською Швейцарією» назвав мальовничі пейзажі Почаєва Микола II

3. В монастирській друкарні працювали відомі українські гравери А.та Й. Гочемські;

4. Cвого часу Почаївський монастир відвідали Г.Сковорода та Ф.Прокопович;

5. Лавра пишається третьою в Україні за висотою дзвіницею (65 м);

6. Монастир має 13 дзвонів, 2 з яких – годинникові;

7. Неподалік від Почаєва знаходиться дивовижне Джерело Св.Анни, цілющі води якого допомагають лікувати безпліддя.

Джерело Святої Анни

Ще з ХVI ст. люди вірили в властивості зцілення після купання у цьому джерелі, і не дарма, оскільки після лабораторних досліджень у ній виявили велику кількість елементів срібла і кременю що зцілює організм.

Зокрема, джерельна вода може знижувати рівень цукру у крові, нормалізовувати функції печінки та нирок, забезпечувати кращий обмін речовин та за легендою навіть лікує безпліддя.

Почаївська лавра відео про джерело святої анни вагітність :

Почаевская лавра як доїхати?

Є декілька варіантів як потрапити до Свято-Успенської Почаївської Лаври. Перший – це власним автомобілем. Загалом дорога займе до 3-х годин, якщо ще враховувати корки у Львові .

Якщо ж у Вас немає власного авто, або ж за деяких причин Ви не можете ним скористатися, то можна добратися громадським транспортом. Але це шлях не легкий, оскільки автобуси їздять не так часто і в теплу пору року складно так подорожувати. Можна також доїхати до Радивилів або до Зборова електричкою і вже тоді пересісти на автобус (вони їздять трошки частіше).

Також можна скористатися послугами турфірм. Які не тільки відвезуть Вас до місця призначення, а ще розкажуть багато цікавого і нового.

Додаткова інформація

Контакти: (03546)-61218

GPS: 50.005406, 25.508196

Розташування: Почаїв, Тернопільська область, 47026

Запрошуємо всіх бажаючих в паломницький тур до Почаївської Лаври, що не тільки ознайомить з видатними святинями монастиря, а й надасть духовної наснаги.

Лаври України: 5 унікальних святинь

Лаври – це найбільші і значущі православні чоловічі обителі, що мають особливе духовне та історичне значення. У перекладі з грецької слово «лавра» означає: частина міста, населена місцевість, обнесена стіною або огорожею. Цю назву почали застосовувати до багатолюдних і важливих монастирів.

Багато хто вважає, що лаври в Україні – єдині у світі. Це не так. Перші лаври з’явилися на початку 4 століття в Палестині. Ченці-самітники у пошуках спокою селилися в Іудейській пустелі, проводячи життя в молитвах і смиренні. Своє житло вони були змушені огороджувати стінами, щоб захистити себе від набігів кочівників-бедуїнів.

Багато хто з нас не бачить особливої різниці між монастирем і лаврою. Насправді це зовсім різні чернечі поселення. Монастирі бувають чоловічі й жіночі. Ці релігійні громади мають свій статут, устрій і правила, єдиний комплекс богослужбових і житлових приміщень.

Лавра – це різновид монастиря, але з більш великою територією і кількістю ченців, зі своєю особливою і давньою історією, а також безпосереднім підпорядкуванням патріарху. Лавра може бути тільки чоловічою.

Читать еще:  Что делать, если нет сил для молитвы?

Офіційний статус лаври мають деякі монастирі. Найбільш відома розташована в Палестині – лавра Сави Освяченого, заснована в 484 році на території Західного берега річки Йордан. У Благовіщенському соборі лаври Сави Освяченого зберігаються мощі Святого Сави. Примітно, що за давньою традицією чернечого статуту до цієї лаври заборонено вхід жінкам. Ще одна особливість – у монастирі донині не використовується електрика.

В Україні налічується найбільша кількість діючих лавр – три православних монастирі і два греко-католицьких.

Києво-Печерська лавра

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра визнана однією з найдавніших і значущих обителей на території України. За час свого існування легендарна святиня пережила чимало історичних потрясінь – війни, пожежі, руйнування та пограбування. Статус лаври монастир отримав у 1688 році.

Історія Лаври почалася в 1051 році, за часів правління князя Ярослава Мудрого. На мальовничих дніпровських берегах в печері оселився чернець Антоній, який прибув зі Святої гори Афон у пошуках усамітнення від мирської суєти. З часом до нього почали приходити миряни: хто за порадою, хто з проханням про молитву, деякі селилися поруч. Згодом над печерами почали будувати наземні споруди.

Протягом багатьох століть Києво-Печерський монастир поповнювався новими культовими спорудами, а підземні печери стали використовувати як некрополь.

Автор фото: Yuriy Perebayev © IGotoWorld.com Photo Group.

Унікальний монастирський комплекс у 1990 році був внесений ЮНЕСКО до Списку пам’яток всесвітнього значення. Щорічно тисячі туристів з усього світу відвідують давню святиню Києва. Особливий інтерес викликають Ближні і Дальні печери, це справжні підземні лабіринти, унікальні в своєму роді. Тут покояться мощі літописця Нестора, богатиря Іллі Муромця, цілителя Агапіта, чернігівського князя Святослава і багатьох інших.

На території Верхньої Києво-Печерської лаври діє музейний комплекс – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Щоб побачити лавру: відвідування заповідника (частина величезного комплексу лаври) і його музеїв платне – від 20 грн. Антонієві і Феодосієві печери відкритті з 9:00 до 16:00. Вхід до них і храмів лаври вільний.

Почаївська лавра

Білосніжний архітектурний ансамбль Свято-Успенської Почаївської лаври вражає своєю величчю і блиском золотих куполів. Він розкинувся на високому кам’янистому пагорбі Кременецьких гір. Це один з найбільш шанованих монастирів серед паломників.

Православна обитель пережила чимало драматичних подій, її існування оповите численними переказами й легендами. За однією з них, монастир заснували київські ченці, рятуючись від набігів татар в 1240 році. У той час над Почаївською горою з’явилася ченцям Богоматір у вогняному стовпі, залишивши після себе відбиток стопи на камені з джерелом цілющої води. Там же монахи побудували перший дерев’яний храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці.

Перші документальні згадки про святу обитель належать до 1527 року. Неоціненний внесок у розвиток монастиря зробила місцева поміщиця Ганна Гойська. Вона подарувала монастирю чудотворну ікону Божої матері, привезену зі Сходу в 1559 році грецьким митрополитом Неофітом. Також поміщиця пожертвувала кошти на будівництво Почаївської церкви та келій для ченців. У 1833 році монастир отримав статус лаври.

Джерело фото: pochaev.org.ua.

До основних святинь Почаївської лаври належать: мощі преподобного Іова і Амфілохія Почаївського; слід стопи Богоматері з цілющим джерелом; чудотворна ікона Матері Божої.

Щоб побачити лавру: Почаївська лавра розташована в місті Почаїв, за 70 км від Тернополя. Сюди постійно організовують паломницькі тури. На території є готель і кімнати для паломників. Вартість ночівлі – від 40 грн за ніч.

Святогірська лавра

На мальовничих схилах річки Сіверський Донець розташувалася Свято-Успенська Святогірська лавра, одна з головних святинь сходу України. Свята обитель, відроджена після десятиліть радянського атеїзму, знову красується в оточенні національного парку «Святі гори».

Перші документальні згадки про Святі гори датуються 1526 роком. Але багато істориків сходяться на думці, що монастир з’явився на схилах крейдяних гір ще до хрещення Київської Русі. Не виключено, що першими поселенцями були ченці з Візантії, рятуючись від гонінь за поклоніння святим іконам. Про те, що у цих місцях були християнські поселення, свідчить Іпатіївський літопис. У 1111 році місцеві християни зустрічали тут великого князя Володимира Мономаха. Протягом багатьох століть монастирські печери були пристановищем для багатьох побожних ченців під час гонінь.

Святогірський монастир спіткала одночасно як щаслива, так і сумна доля. Найгірші роки для обителі припали на радянський період – вона була розграбована, спаплюжена і зруйнована.

Відродження монастиря почалося в 1992 році, коли священикам повернули соборний храм Успіння Божої Матері. Зараз у монастирському комплексі відновлено церкви, будинок настоятеля, келії, кузню, майстерні, гостині двори.

Джерело фото: svlavra.church.ua, автор – Михайло Полтавський.

Священний Синод Української православної церкви від 9 березня 2004 року надав Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю статус лаври, прийнявши до уваги давність святині та її історичну роль у становленні християнства. Це наймолодша лавра з дуже давньою історією.

Щоб побачити лавру: зараз на території Донецької області проходять військові дії. Ми не рекомендуємо відвідання лаври.

Свято-Успенська Унівська лавра

Унівський монастир Успіння Пресвятої Богородиці зі статусом лаври є центральною обителлю монахів-студитів, одного з орденів УГКЦ. Орден студитів був заснований наприкінці 8 століття Теодором Студитом з Константинополя, він же був автором Студійського уставу для ченців, що діє донині.

Унівський монастир-фортеця розташований на околиці села Унів, в оточенні лісистих гір. Перші згадки про монастир належать до 1395 року, вже тоді він згадувався як відомий духовний центр Галичини.

Джерело фото: ua.vlasenko.net, автор – Petro Vlasenko.

Історія монастиря тісно пов’язана з родом Шептицьких. В часи Австрійської імперії Унівський монастир був закритий. Ініціатором відродження чернечого життя в Унівському монастирі був митрополит Андрій Шептицький, в 1898 році обитель отримала статус лаври, тут знову оселилися монахи Студійського уставу.

За радянських часів монастир використовували як табір для католицького духовенства, далі організували притулок для душевно хворих людей.

У 1991 році влада повернула Унівський монастир монахам-студитам.

Двічі на рік Унівська лавра збирає тисячі паломників, це відбувається під час вшанування чудотворної ікони Унівської Богородиці на третю неділю травня, а також 28 серпня на свято Успіння.

При монастирі відкрито музей, в галереї біля входу представлена колекція старовинних розп’ять.

Щоб побачити лаври: до Унева курсує транспорт зі Львова. Місце відправлення: вулиця Личаківська, 150. Час відправлення: 7:30, 10:50, 14:25, 17:50, 20:30.

Свято-Іванівська лавра

Лавра Святого Іоанна Хрестителя Студійського уставу УГКЦ – обитель, що рідко згадується й несправедливо забута, хоча знаходиться майже в самому центрі Львова.

Заснований монастир був у 1927 році Митрополитом Андреєм Шептицьким, він є повноцінною другою лаврою УГКЦ з відповідною грамотою митрополита, статусу якої ніхто і ніколи не відміняв.

Розташовується лавра на території Музею народної архітектури та побуту з народною назвою «Шевченківський гай».

Центральний храм Лаври – дерев’яна церква Премудрості Божої, привезена до Львова в 1930 році із карпатського села Кривка, що на Турківщині. Церква Святого Миколая 1763 року була сильно пошкоджена під час Першої світової війни, тому сільська громада спорудила собі новий храм, а старий був проданий Лаврі. 7 липня 1931 року церкву освятили вдруге на честь Святої Софії – Премудрості Божої.

Свято-Іванівська лавра проіснувала до 1946 року, її спіткала сумна доля багатьох монастирів на Галичині. Щоб врятувати від знищення лавру з унікальними сакральними пам’ятками, було прийнято рішення створити музей.

Автор фото: © IGotoWorld.com Photo Group.

У 1990 році монахи-студити за згодою дирекції музею почали проводити богослужіння в церкві Премудрості Божої. Пізніше, погодивши формальності, ченці офіційно оселилися на території музею, зайнявши приміщення колишньої чернечої пральні.

Щоб побачити лавру: необхідно відвідати скансен «Шевченківський гай» у Львові. Вам підійде трамвай № 2, 7 або 10. З центру їхати всього кілька зупинок. Вхід на територію музею коштує 30 грн.

Протягом багатьох сторіч лаври на території України відігравали величезну роль як у духовному, так і політичному житті. Вони були центрами християнської культури: тут жили і працювали відомі літописці, вчені, художники, книговидавці. Це унікальні пам’ятки всього православного людства, в наших силах зберегти їх в первозданній красі для прийдешніх поколінь.

Святогірська лавра: історія, факти, опис

Знаменита Лавра знаходиться в невеликому містечку по обидва боки Сіверського Донця, який раніше називався Слов’яногірськ (зараз Святогірськ).

Офіційна історія становлення Свято-Успенської Святогорської Лаври почалася ще в XV столітті. У ранніх документах це місце в Донецькій області називалося «Святими Горами».

Лавра розташувалася уздовж річки Сіверський Донець, оточена густим хвойно-листяним лісом. Найпарадоксальніше те, що храм повністю крейдяний. Кажуть, що його форма і висота утворилися повністю природним шляхом. Феномену утвореного храму на невеликій височині парафіяни намагаються надати сакральний сенс.

Фото mirchudes.net

Найважчий час в історії Лаври почався в 1917 році: тотальний розгром більшовиками і грабежі. Деякий час білогвардійці тримали оборону храму, охороняючи святині і реліквії, але це тривало недовго. Через десятиліття в храмі обладнали колонію для неповнолітніх дітей, а після тут була база відпочинку для пролетаріату.

Планування Свято-Успенської Лаври в Святогорську не змінювалося з часів його заснування. Під храмом знаходиться вхід до печер, де в далекому XVII столітті жили паломники.

Три рази в день туристи можуть потрапити туди на екскурсію. Особливість в тому, що внизу зовсім немає освітлення, і кожному відвідувачу дають і запалюють свічку, з якої він повинен пройти до кінця подорожі по печерах. У печерах вузькі проходи і низькі стелі, тому ходити там потрібно дуже обережно. Служителі також закликають заходити всередину тільки зі світлими і чистими думками, адже печери вважаються місцем сили, як і печери Києво-Печерської Лаври.

На території Свято-Успенської Святогорської Лаври також розташовані скити – місця проживання ченців, віддалені від великих поселень людей. Такий феномен існує тільки в православ’ї. Найголовніший скит, з тих, які є тут – преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських. Дерев’яний Всехсвятский скит нагадує скоріше пам’ятку архітектури, а інші три знаходяться в таємних місцях, щоб звичайні люди не могли пробратися на місце паломництва.

Всехсвятський дерев’яний скит вражає своєю красою і тонкістю мистецтва ахітектора. Відомо, що храм виконаний з дерева без єдиного цвяха. Також тут знаходиться невеликий ставок, оточений квітучим садом і сповідальні з молитовником.

Неймовірної краси каплиці також знаходяться у введенні Лаври, за давнім християнським звичаєм їх три: Каплиця преподобних отців Києво-Печерських, Преподобних Арсенія і Германа Святогірських, Апостола Андрія Первозванного.

Каплиця Андрія Первозванного знаходиться на найвищій точці храму, куди пускають тільки в рамках екскурсії. Так ось, звідси відкривається вид на широкий Донець, по обидва боки якого тягнуться густі ліси. Якщо оглянути Лавру з підніжжя гори, на якій вона знаходиться, то складається враження, що Святогірський храм повис в повітрі. За словами місцевих жителів, під час туману він є орієнтиром.

На території Святогірської Лаври знаходяться дев’ять храмів, серед яких Покровський і Миколаївський, Печерний храм і храм Святих Мучениць.

Миколаївська церква вважається справжньою пам’яткою архітектури, адже виконана вона в стилі бароко XVII століття. Раніше тут розташовувалася виставка народної творчості, картинна галерея і скульптурний цех. Зараз же церква доступна тільки для парафіян і туристів. До речі зараз вона прикрашена триярусним іконостасом.

Також перед Свято-Успенською Святогірською Лаврою є невеликий зоопарк з різними видами птахів і тварин. Туристи при бажанні можуть пожертвувати на утримання тварин.

Доїхати сюди можна поїздом до Слов’янська, а далі на електричці до станції Святогірськ. Екскурсія по околицях обійдеться одному дорослому від 15 гривень. Крім того, на території Лаври є готель, де можна зупинитися.

Як правильно молитися в Успенський піст і чому всі лаври України — Успенські? (рос.)

«Этот пост можно назвать постом благодарения — Богу, Пречистой Его Матери, как некоего итога…»

Про значення Успенського посту, важливість Успіння Пресвятої Богородиці для кожного християнина та сенс «літньої Пасхи» — в інтерв’ю клірика столичного Введенського храму на Теремках протоієрея Іоанна Бойка, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ із посиланням на pravoslavie.ru.

– Отче, ныне Успенский пост. Все три украинские лавры названы в честь этого великого события – Успения Пресвятой Богородицы. Как Вы думаете, почему?

Протоиерей Иоанн Бойко

– Праздник Успения Пресвятой Богородицы является одним из двенадцати самых великих праздников Церкви. Это определяющий фактор особого почитания этого праздника во всем Православии.

Протоиерей Иоанн Бойко, клирик Введенского Обыденского храма на Теремках, родился в семье потомственного киевского священника Георгия Бойко, настоятеля Покровского храма в Новых Петровцах, где в 1943-м году, на Лютежском плацдарме, состоялось грандиозное сражение при форсировании советскими войсками Днепра и взятии Киева; его дедушка – известный протоиерей Михаил Бойко, участник Великой Отечественной войны, дошедший до Берлина, многолетний духовник киевского духовенства, почитаемый в народе пастырь († 2003); прадед – священник Павел Бойко († 1980), прошедший сталинские лагеря, благословивший сыновей добровольцами уйти на фронт.

Если же говорить о лаврах, то монахи ищут покоя. Покоя не в смысле отдыха от дел насущных, а в первую очередь покоя от мирской, греховной суеты, мучающих каждого человека страстей. То есть покоя в Боге. Как учит нас святой апостол Павел: «Сам искушен быв, может и искушаемым помощи» (Евр. 2, 18). Посему каждый монашествующий на протяжении всей многовековой истории прибегает к помощи Божией, упокоившихся в Бозе угодников.

И, конечно же, излюбленнейшей помощницей всех спасающихся является Пресвятая Богородица. Она, при содействии Божией благодати и Своем усердии, настолько очистила Свое сердце, что сподобилась стать Матерью Самого Бога.

Поэтому не удивительно, что те, кто в уединении стремятся к вечности, помня, что «Пришлец аз есмь на земли» (Пс. 118, 19), и прося у Бога извести из темницы души их (ср. Пс. 141, 8), ищут предстательства у Той, которая знает, как бороть грех и в Боге упокоиться.

Читать еще:  В США будет создано новое межцерковное объединение

Господь благословляет прп. Феодосия Печерского на строительство Великой Успенской церкви (из книги «Беседы св. Иоанна Златоуста», 1623 г.)

Да и как по-иному можно было назвать, например, нашу Киево-Печерскую Лавру, когда место строительства главного храма монастыря Великой церкви Успения Пресвятой Богородицы указал прп. Антонию Сам Господь, являя Ветхозаветные прообразы Пресвятой Девы. По молитвам преподобного по всей земле была роса, а место, определенное под храм, оставалось сухим. На следующий день, напротив, оросилось лишь указанное место. Являлся и огненный столб, и облако. Пресвятая Богородица определила 12 мастеров-зодчих, вручив им золото на постройку церкви и храмовую икону и показав, каким должен быть храм, и отправила к преподобным Антонию и Феодосию.

Впоследствии эти мастера, достигши святости, нашли свое упокоение в этом святом месте и своими мощами почивают в Антониевых пещерах. Мерой храма стал принесенный одним из потомков варяжского князя Африкана по имени Шимон золотой пояс. Ему в видении было открыто: «размеры ее (церкви) определить тем золотым поясом: 20 поясов в ширину, 30 – в длину и 50 – в вышину, и в ней ты будешь положен». Почитайте подробнее повествование о строительстве Успенского собора. Тогда становится понятным, что Сама Богородица лично избрала Своим уделом это место.

Разве после таких чудес мы можем не почитать особо Успение Царицы нашей Небесной? И, несмотря на то, что территориально события этого праздника происходили далеко от нас, для нас он все же имеет личностное значение.

– Почему Церковь именует переход в вечность Божией Матери успением, а не преставлением, смертью?

– По преданию, Матерь Божия часто посещала места, где бывал Спаситель, где Он пострадал, умер, воскрес и вознесся на небо. Мы помним, что Она «слагала в сердце Своем» (Лк. 2, 19) все, что было связано с Её Сыном. Здесь Она молилась, плакала и радовалась, и в Своих молитвах просила о том, чтобы Христос скорее взял Ее к Себе на небо.

Успенский собор Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры

Однажды Богородице в молитве на горе Елеонской явился архангел Гавриил с райскою финиковою ветвью в руках и принес Ей новое благовествование – о том, что через три дня наступит Её преставление. Пресвятая Богоматерь несказанно обрадовалась этой вести. По Её молитвам Господь чудесным образом собрал всех апостолов, кроме Фомы. Горестным было для них расставание, но Божия Матерь, утешая, обещала не оставлять их и всех христиан и, благословив всех, почила. Тогда необыкновенный свет осиял комнату, где лежала Божия Матерь.

Сам Господь Иисус Христос, окруженный ангелами, явился и принял Ее пречистую душу.

Апостолы похоронили святое тело Божией Матери, по Ее желанию, в саду Гефсиманском, в пещере, где покоились тела Ее родителей и праведного Иосифа. При погребении совершалось множество чудес. Большое собрание народа следовало за Ее пречистым телом. Иудейские священники и начальники старались разогнать это святое шествие, и даже один из священников, по имени Афоний, подбежал и схватился за одр, на котором несли тело Божией Матери, чтобы опрокинуть его. Но невидимый ангел отрубил ему обе руки. Афоний раскаялся и был исцелен.

Гефсимания. Гробница Пресвятой Богородицы

Через три дня после погребения Божией Матери прибыл в Иерусалим и отсутствовавший апостол Фома. Он очень опечалился своему опозданию. Апостолы решили отвалить камень и дать ему возможность проститься с телом Божией Матери. Но когда открыли пещеру, то не нашли в ней тела Богородицы, а только одни погребальные пелены. Изумленные апостолы возвратились все вместе в дом и молились Богу, чтобы Он открыл им, что стало с телом Божией Матери. Вечером, по окончании трапезы, во время молитвы, они услышали ангельское пение. Посмотрев наверх, апостолы увидели в воздухе Божию Матерь, окруженную ангелами, в сиянии небесной славы.

Божия Матерь сказала апостолам: «Радуйтесь! Я с вами во все дни; и всегда буду вашею молитвенницею перед Богом».

Апостолы в радости воскликнули: «Пресвятая Богородица, помогай нам!»

Так Господь Иисус Христос прославил Свою Пресвятую Матерь. Он воскресил Ее и взял к Себе с пресвятым телом, поставив выше всех ангелов.

Именно поэтому этот праздник не называется привычным для нас словом – Преставление, а Успением («засыпанием») потому что Божия Матерь как бы не умерла, но тихо уснула на короткое время, т. к. через три дня Она воскрешена была Господом и вознесена на небо.

– А чем это событие важно для каждого из нас?

– Человек был сотворен Богом для вечности, а грех сделал его земную жизнь конечной. Человек призван к Вечной Жизни, а ему приходится умирать. Возвращение в прах для него неестественно, и поэтому страшит и печалит. Всё верующее ветхозаветное человечество жаждало семени жены, стирающего главу змия (ср. Быт. 3, 15). И вот приходит в мир обещанный Мессия. Христос, взяв на Себя человеческую плоть, показывает нам пример безгрешной жизни. На Кресте омывает Своей Пречистой кровью грехи всего человечества; смертью Своею искупает весь род человеческий; Воскресением разрушает узы смерти, даруя каждому верующему в Него Жизнь Вечную; и, наконец, Вознесением возносит человека к былой его славе. Пресвятая же Богородица явным образом показывает нам, на примере Своего жития и успения, что возможно бороть грех. Так говорит и прот. С. Булгаков: «Непорочность и безгрешность Приснодевы относится не к Ее природе, но к Ее состоянию, к Ее личному отношению к греху и личному его преодолению». То есть каждый, кто объявляет войну диаволу, отныне при содействии Божией благодати может воскреснуть в Вечное блаженство.

В этом и кроется духовный смысл этого праздника: «В Боге живи, в Боге упокоишься, и Бог дарует тебе воскресение в Вечное Блаженство».

– Почему Успенский пост такой же строгий, как Великий? И почему длится 2 недели, а не дольше?

– Успенский пост дошел до нас с древних времен христианства. Сама Пресвятая Дева, узнав о скором Своем отшествии, стала готовиться к нему усиленной молитвой и постом. «А потому и мы, – говорит св. Симеон Солунский, – должны поститься и воспевать Её, подражая житию Её и побуждая Её тем к молитве за нас».

Наши братия и сестры во Христе, греки, называют Успение Пресвятой Богородицы летней Пасхой. И действительно, по своей сути так оно и есть. Мы приходим через три дня в пещеру и не находим тела Богородицы. Господь Её воскресил. Это Её Пасха – исход из временного мира в Вечность, освобождение от тягости греха.

Существует традиция в сам день Успения или в ближайшие два дня совершать Чин Погребения Плащаницы Богородицы, подобно чину Великой Пятницы, когда совершается Чин Погребения Плащаницы Спасителя. Такая сходность по своей сущности с Воскресением Христовым Успения Пресвятой Богородицы наложила и великопостную строгость на Успенский пост. Окончательное же установление Богородичного поста и его длительности произошло на Константинопольском Соборе в 1116-м году, проходившем под председательством Патриарха Луки. Тогда было постановлено, что все православные христиане, согласно с древними уставами, должны соблюдать Богородичный пост с 1 по 15 августа (т.е. с 14 по 28 августа по новому стилю).

– Есть мнение, что Успенский пост посвящен и Преображению Господню. Какая взаимосвязь этих событий?

– Вышеупомянутый св. Симеон Солунский также усматривает необходимость воспоминания этих двух праздников: «одного – как подающего нам освящение, а другого – умилостивление и ходатайство за нас». Мы говорили о схожести Великого и Успенского постов. Помните, в третье воскресенье поста выносится на середину храма Крест, как знамя будущей победы, для укрепления нас в нашем подвиге, как напоминание нам о том, что без страданий крестных не будет Воскресения. Так и сейчас – мы с вами отпраздновали праздник Преображения Господня, как напоминание о том, что целью нашей жизни, и, в частности, этого поста, есть исполнение повелений Божиих: «Сей есть Сын Мой Возлюбленный, Того послушайте» (Лк. 9, 35), преображение греховного нашего существа.

Как невозможно без Креста Воскресение, так не упокоимся мы в Вечном блаженстве без преображения своей жизни. Праздники Преображения Господня и Успения Божией Матери говорят нам о благостности вечного бытия.

Апостолам так было хорошо с Богом на горе Фавор, что они хотели там остаться (ср. Лк. 9, 33). А о почившем, упокоившемся человеке говорится, что он вселился в «месте светле, в месте злачне, в месте покойне, отнюдуже отбеже болезнь, печаль и воздыхание» (молитва Заупокойной ектении).

Святогорская Успенская Лавра

– Как следует молиться в этот период? Какой общий настрой приличествует постящемуся в Успенский пост?

– Святитель Иоанн Златоуст говорит: «Ты постишься? Напитай голодных, напой жаждущих, посети больных, не забудь заключенных, утешь скорбящих и плачущих; будь милосерден, кроток, добр, тих, долготерпелив, незлопамятен, благоговеен, истинен, благочестив, чтобы Бог принял и пост твой и в изобилии даровал плоды покаяния».

Любой пост дан нам, чтобы встрепенуться. Это время, когда мы напоминаем себе, что окружающая нас рутинная обыденность не является нашей настоящей жизнью, что в этом мире мы лишь временно.

Как часто напоминание об этом нас печалит, а пост с таким настроем совсем не идет. Как избежать этого? Архиепископ Иона (Черепанов) говорит: «Правильно расставляйте приоритеты. Если Христос во главе угла, то и пост в радость». Мы барахтаемся в бушующем море наших страстей и, лишь на время вынырнув, проглатываем глоток свежего воздуха. А порой нам удается зацепиться за какую-то щепку и немного передохнуть. Это наши однодневные и многодневные посты. Они для нас – как глоток чистоты, время нашего духовного отдохновения.

Свято-Успенская Почаевская Лавра

Как особенность этого поста, я бы отметил напоминание о нашей смертности, так как он посвящен Успению. Сейчас как никогда уместно будет вспомнить мысль святых отцов: «Помни последняя твоя и вовек не согрешишь».

Этот пост можно назвать постом благодарения, как некоего итога. Когда дело завершено, мы благодарим Бога, благодарим всех потрудившихся.

Это последний пост в церковном году, который начинается с сентября. Поэтому возблагодарим Бога и Пречистую Его Матерь за оказанные нам милости. Неспроста за время поста и на следующий день по его завершении мы будем отмечать так называемые три Спаса. Происхождение (Изнесение) Честного Креста Господня, Преображение Господне и перенесение Нерукотворенного Образа Господня. В эти дни, по благочестивому обычаю, освящаются мед, виноград и различные продукты, а также колоски пшеницы. Эти начатки приносят люди в храм, с благодарностью прося у Бога благословить плоды трудов их. Мы вступили во время воздержания. Это все должно создать в нашей душе атмосферу тихого благодарения Богу.

Постараемся по силам ущемить строптивость плоти, напитать душу молитвой, укрепить веру добродетелями, в первую очередь прибегая к молитвенному предстательству Царицы нашей Небесной.

Беседовал Сергей Герук

Читайте наші новини у Тelegram : швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector