0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Дружині священика необхідна допомога на повторну операцію

Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу

Вторинна правова допомога передбачає рівні можливості у доступі до правосуддя.

Це такі види правових послуг:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають категорії осіб, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

2 -1 ) внутрішньо переміщені особи;

2 -2 ) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

9 -1 ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;

2. Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

3. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Належність до однієї із перелічених категорій осіб слід підтвердити відповідними документами.

Більш детально про окремі категорії можна дізнатися у розділі «Діючі категорії» .

Дружині священика необхідна допомога на повторну операцію

Матеріальна допомога громадянам, що опинились в складних життєвих обставинах

Матеріальна допомога надається громадянам, які зареєстровані та проживають у м .Боярка Києво-Святошинського району Київської області, що опинились в складних життєвих обставинах і внаслідок недостатнього матеріального забезпечення потребують фінансової підтримки.

До складних життєвих обставин відносяться:

  • потреба в терміновому лікуванні, в т.ч. в проведенні складних хірургічних операцій та довготривалого лікування, тощо;
  • онкохворим та громадянам, які на момент звернення проходять курс лікування в онкодиспансері;
  • надання матеріальної допомоги особам, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій (пожежі, стихійного лиха, підтоплень/повені) та майну чи здоров’ю яких заподіяно значної шкоди;
  • надання одноразової матеріальної допомоги малозабезпеченим, непрацездатним, важко і хронічно хворим громадянам, особам з обмеженими фізичними можливостями, іншим громадянам, які внаслідок недостатнього матеріального забезпечення потребують матеріальної підтримки;
  • інші надзвичайні обставини, які не можуть бути подолані без сторонньої допомоги та підтримки.

Документи для отримання матеріальної допомоги мешканцями м. Боярка, що опинилися в складних життєвих обставинах:

  • заява особи, яка потребує матеріальної допомоги;
  • копія паспорта громадянина, який потребує матеріальної допомоги;
  • копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера громадянина (картки платника податків), який потребує матеріальної допомоги, а для громадян, які через свої релігійні переконання не мають ідентифікаційного коду — копія сторінки паспорта з відповідною відміткою.
  • довідка з банку «ПриватБанк» або «Ощадбанк» про реквізити відкритого рахунку картки для виплат заявника;
  • для отримання одноразової допомоги мешканцями, що опинились в складних життєвих обставинах та/або потрапили у надзвичайну ситуацію і внаслідок недостатнього матеріального забезпечення потребують підтримки з депутатського фонду подається акт, складений депутатом Боярської міської ради відповідного округу, з викладенням підстав для надання допомоги та вказаною у ньому рекомендованою сумою матеріальної допомоги;
  • інші документи, які є підставою для надання матеріальної допомоги (довідка медичного закладу, у випадку хвороби громадянина, який потребує матеріальної допомоги; довідка відповідного органу з зазначенням суми збитків або майнової шкоди, у випадку нещасних випадків чи стихійних лих (пожежа, повінь та інші) тощо;

(Відповідно до Програми соціальної підтримки населення «Турбота»)

Підстави для відмови у наданні матеріальної допомоги:

  • неповний перелік поданих документів;
  • невідповідності у поданих документах;
  • відсутність коштів у бюджеті.

Повідомлення про відмову в наданні матеріальної допомоги надається громадянину відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Матеріальна допомога громадянам надається не більше одного разу на рік.

Матеріальна допомога перераховується на особистий рахунок заявника в банківській установі.

Кошти для надання матеріальної допомоги мають бути використані до 15 грудня поточного року.

Обробка персональних даних громадян здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Тел.: (04598) 41-740

Email: socviddilbmr@gmail.com

Адреса: Боярка, 08154, Михайла Грушевського, 39, Боярська міська рада, кабінет №3.

Роспотребнадзор (стенд)

Роспотребнадзор (стенд)

Об обязательной вакцинации против COVID-19 в вопросах и ответах — НОВОСТИ

Об обязательной вакцинации против COVID-19 в вопросах и ответах

Об обязательной вакцинации против COVID-19 в вопросах и ответах

1. Может ли человек отказаться от обязательной прививки против новой коронавирусной инфекции?

Читать еще:  О самом главном подвиге современной женщины

Может. Но при эпидемической угрозе работодатель обязан отстранять от работы сотрудников, которые отказались делать прививку при отсутствии медицинских противопоказаний, но подлежащих обязательной вакцинации.

При угрозе возникновения и распространения опасных инфекционных заболеваний главные государственные санитарные врачи в субъектах Российской Федерации могут выносить постановления о проведении профилактических прививок гражданам или отдельным группам граждан по эпидемическим показаниям. Это указано в подпункте 6 пункта 1 статьи 51 Федерального закона № 52-ФЗ «О санитарно-эпидемиологическом благополучии населения». Такие полномочия подтверждаются пунктом 2 статьи 10 Федерального закона № 157-ФЗ «Об иммунопрофилактике инфекционных болезней». Приказом Минздрав Российской Федерации в календарь профилактических прививок по эпидемическим показаниям внесена прививка от коронавируса. Она становится обязательной, если в субъекте вынесено соответствующее постановление главного государственного санитарного врача о вакцинации отдельных граждан или категорий граждан (работников отдельных отраслей).

2. Будет ли считаться лабораторное подтверждение наличия антител как показание для медицинского отвода для вакцинации против COVID-19?

В перечне медицинских противопоказаний для вакцинации против COVID-19 наличие антител не значится. Кроме того, в настоящее время не существует как единой отработанной методики измерения уровня антител, достаточного для создания у человека иммунитета, так и системы оценки эффективности и быстроты адаптации антител к мутирующим штаммам вируса. Используемые медицинскими организациями диагностические тест-системы для определения иммуноглобулинов класса G к вирусу SARS-CoV-2 имеют разные единицы измерения и не сопоставимы с точки зрения их результатов.

Соответственно ориентироваться на результаты ИФА-тестирования при исполнении постановления Главного государственного санитарного врача по Республике Хакасия от 27.06.2021 №8 «О проведении профилактических прививок против коронавирусной инфекции, вызываемой вирусом SARS-CoV-2, отдельным группам граждан по эпидемическим показаниям» некорректно.

Переболевшим COVID-19 рекомендуется сделать прививку через 6 месяцев после выздоровления, так как после перенесенного заболевания у человека развивается естественный иммунитет к вирусу, но пока достоверно неизвестно как долго он сохраняется и насколько хорошо защищает от инфекции. Вакцины обеспечивают более надежную защиту.

3. Куда подавать списки сотрудников для проведения вакцинации?

Работодателю необходимо представить списки сотрудников в территориальную медицинскую организацию для организации и проведения иммунизации по эпидемическим показаниям.

По информации Министерства здравоохранения Республики Хакасия в целях оптимизации работы по внесению сведений в Федеральный регистр вакцинированных в списке должна быть следующая информация: ФИО сотрудника, дата рождения, номер медицинского полиса, СНИЛС, контактный номер телефона, ответственный сотрудник учреждения/организации (ФИО, телефон).

Контактная информация территориальных медицинских организаций размещена на официальном сайте Управления и регионального Минздрава.

4. В соответствии со ст. 11 Федерального закона N 157-ФЗ «Об иммунопрофилактике инфекционных болезней» проведение профилактических прививок осуществляется с добровольного согласия гражданина или его законного представителя. Постановление об обязательной вакцинации нарушает закон?

В соответствии со ст. 11 Федерального закона №157-ФЗ иммунизация проводится при наличии информированного добровольного согласия гражданина.

Вместе с тем, в соответствии со ст. 51 Федерального закона №52-ФЗ «О санитарно-эпидемиологическом благополучии населения» Главные государственные санитарные врачи по субъектам Российской Федерации уполномочены выносить постановления о проведении профилактических прививок гражданам и или отдельным группам граждан по эпидемическим показаниям при угрозе возникновения и распространения инфекционных заболеваний. При такой ситуации работник, который отказывается проходить вакцинацию, должен быть отстранен от работы до получения прививки, либо до улучшения эпидемиологической обстановки.

5. Если сфера деятельности нашей организации не входит в перечень для обязательной вакцинации сотрудников, но у нас в штате есть водители, специалисты, обслуживающие коммунальную инфраструктуру предприятия, а также сотрудники, работающие на пищеблоке организации, то нужно ли прививать всех сотрудников или только тех, кто попадает под действие постановления?

Обязательной вакцинации подлежат только сотрудники организации, осуществляющие деятельность в сферах, перечисленных в пункте 1.1 постановления Главного государственного санитарного врача №8 от 27.06.2021 «О проведении профилактических прививок против коронавирусной инфекции, вызываемой вирусом SARS-CoV-2, отдельным группам граждан по эпидемическим показаниям». Например, водители, повара, специалисты по обслуживанию коммунальной инфраструктуры.

Для остальных сотрудников организации/предприятия прививка против новой коронавирусной инфекции проводится на добровольной основе. Стоит понимать, что чем больше доля привитых, тем коллектив более защищён против COVID-19. Руководитель любой организации заинтересован в бесперебойной работе своего коллектива, в текущей эпидситуации это возможно только при иммунизации не менее 60% сотрудников.

6. Почему перечень категорий (групп) граждан в постановлении шире, чем в Постановлении Правительства Российской Федерации от 15 июля 1999 г. «Об утверждении перечня работ, выполнение которых связано с высоким риском заболевания инфекционными болезнями и требует обязательного проведения профилактических прививок».

В соответствии с п. 6 ч. 1 ст. 51 Федерального Закона № 52-ФЗ при угрозе возникновения и распространения инфекционных заболеваний, представляющих опасность для окружающих, к которым относится COVID-19, главный государственный санитарный врач субъекта Российской Федерации выносит постановление о проведении профилактических прививок по эпидемическим показаниям, в котором определяет отдельные группы граждан, а также сферы услуг (перечень работ) с высоким риском заболевания инфекционными болезнями в условиях неблагополучной эпидемиологической ситуации.

7. Какую ответственность несет работодатель за неисполнение постановления Главного государственного санитарного врача?

За нарушение требований в области обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия населения предусмотрена административная ответственность в соответствии со ст. 6.3 КоАП РФ.

8. Можно ли работать без масок тем, кто привит или имеет справку с антителами?

Нет. Требование о соблюдении масочного режима сохраняется вне зависимости от прохождения вакцинации.

Дружині священика необхідна допомога на повторну операцію

30 днів з дня запровадження “червоної” зони в області, де ви провадите діяльність

Ви можете подати заяву на отримання допомоги в розмірі 8000 грн із Державного бюджету України. Крім цього, ви можете додатково отримати виплату за рахунок коштів місцевого бюджету. Рішення про призначення цієї допомоги та її розмір приймають органи місцевого самоврядування.

Ви можете скористатися послугою протягом 30 днів з дня запровадження «червоної» зони в області, де ви провадите діяльність. Якщо ви провадите діяльність в області, яку було віднесено до “червоної” зони протягом лютого-березня 2021 року, то можете подати заяву до 18 травня 2021 року включно.

1. Зареєструйтеся чи авторизуйтеся в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.

2. Дія автоматично перевірить ваші дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду та Державної податкової служби України на відповідність умовам виплати.

3. Оберіть область, в якій ви провадите діяльність.

4. Підтвердіть своє поточне місце роботи.

Зверніть увагу! За Законом України №1358-IX у випадку подання недостовірної інформації про поточне місце роботи одноразову матеріальну допомогу потрібно повернути.

5. Введіть номер свого гривневого рахунку у форматі IBAN. Отримати кошти можна лише на особистий рахунок. Дізнайтеся IBAN свого рахунку тут.

6. Перевірте та надішліть сформовану заяву.

7. Очікуйте повідомлення про зарахування виплати.

Ви отримаєте допомогу на особистий гривневий рахунок у термін від 7 днів після подання заяви.

Допомогу можуть отримати:

1. Наймані працівники юридичних осіб або ФОП, якщо:

— основний КВЕД (перший в ЄДР) на останній день попереднього місяця належить до тих, що мають право на допомогу;

— організація нарахувала ЄСВ за всі місяці попереднього кварталу;

— їхня середня заробітна плата за попередній квартал не перевищує 30 тис. грн на місяць;

Читать еще:  Как с духовной точки зрения правильно относиться к политикам?

— не працюють за сумісництвом.

— основний КВЕД (перший в ЄДР) на останній день попереднього місяця належить до тих, що мають право на допомогу;

— на останній день попереднього місяця провадять діяльність понад 3 місяці;

— сплатили ЄСВ не менш ніж за 6 місяців протягом 2020 року;

— провадили діяльність станом на останній день попереднього місяця;

— не є найманим працівником одночасно.

Тут ви можете переглянути перелік КВЕДів, яким за законом доступна допомога.

Якщо ви отримуєте пенсію, є ФОПом чи найманим працівником та ваш основний КВЕд чи КВЕД організації, у якій ви працюєте, віднесено до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження, ви можете отримати грошову допомогу.

Важливо: ФОПи, які в 2020 році сплатили ЄСВ за період менше ніж шість місяців, не отримують допомогу.

Якщо ви є найманим працівником, переконайтесь, що ваш роботодавець нарахував ЄСВ за IV квартал 2020 року, якщо карантинних заходів було вжито в лютому-травні 2021 року.

Так. Якщо у вашій області був карантин у лютому-березні, то ви можете подати заяву до 18 травня 2021 року.

IBAN (International Bank Account Number) – міжнародний номер банківського рахунку.
Він складається з 29-ти символів:

— коду країни (UA для України);

— контрольних цифр (2 букви);

— МФО банку (6 цифр);

— нулі, що доповнюють IBAN до 29-ти знаків (5 цифр);

— номер рахунку картки (14 цифр).

Дізнайтеся IBAN свого рахунку тут.

Наразі закон передбачає одноразову виплату найманим працівникам та ФОПам, які через посилення карантинних заходів призупинили роботу протягом 2021 року.

Зверніть увагу: якщо ви отримали матеріальну допомогу минулого року, то цього року вам також доступна ця послуга.

Виплата здійснюється на підставі заяви на порталі Дія після перевірки вказаних вами даних. Мінцифри передає списки отримувачів Пенсійному фонду України. Якщо всі дані заповнено правильно — допомога надійде на вказаний рахунок у термін від 7 днів після подання заяви.

Крім допомоги з Державного бюджету України в розмірі 8000 грн, ви можете отримати виплату за рахунок коштів місцевого бюджету. Розмір цієї виплати визначають органи місцевого самоврядування.

Зверніть увагу: лише органи місцевого самоврядування вашої області приймають рішення щодо призначення виплат. За детальнішою інформацією зверніться до органів місцевого самоврядування.

Протягом 10 днів після завершення строку для подання заяви на отримання допомоги Мінцифра передає списки кандидатів на допомогу до органів місцевого самоврядування в областях, де було вжито посилених карантинних заходів. Лише місцева влада приймає рішення щодо призначення виплати та її розміру.

Як споживачу захистити свої права у разі придбання неякісного товару, здійснити його обмін (повернення), чи передати на гарантійне обслуговування?

Права та обов’язки споживачів.

Кожен споживач повинен знати, що згідно із статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі — Закон), купуючи, замовляючи або використовуючи продукцію, яка реалізується суб’єктами господарювання на території України, він має право на:

  • захист своїх прав державою (що здійснюється Держпродспоживслужбою України та судом);
  • належну якість продукції та обслуговування;
  • безпеку продукції;
  • необхідну, доступну, достовірну та вчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
  • відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої через недоліки продукції (дефекту), відповідно до закону;
  • звернутися до суду та інших уповноважених державних органів по захист порушених прав;
  • об’єднатися в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Соживачі зобов’язані:

  • перед використанням товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
  • за необхідності роз’яснення умов та правил використання товару до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їхні функції;
  • користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням і дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
  • з метою запобігання негативних для споживача наслідків використання товару застосовувати передбачені виробником засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а за відсутності таких правил у документації дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для таких товарів.

Права споживача при придбанні товару належної якості.

Відповідно до ст. 9 Закону – споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший термін не був оголошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром.

Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає в продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір і одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні його у продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Обміняти непродовольчий товар належної якості на інший, аналогічний, можна, якщо:

  • з моменту придбання пройшло не більше 14 днів (не рахуючи дня продажу);
  • товар не використовувався;
  • збережений товарний вигляд товару, його споживчі властивості, пломби, ярлики тощо;
  • зберігся розрахунковий документ, який споживач отримав разом із товаром;
  • товар не входить до переліку тих, що не підлягають обміну.

Повернути товар належної якості і забрати сплачені кошти можна, якщо дотримані всі вищезгадані умови.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадять, зважаючи з вартості товару на час його придбання. Гроші, сплачені за товар, повертають споживачеві в день розірвання договору, а за неможливості повернути гроші в день розірвання договору, а в разі неможливості повернути в день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж у продовж семи днів.

Як діяти, якщо товар виявився неякісним?

Відповідно до ст. 7 Закону – кожен товар має свій гарантійний термін, протягом якого виробник (виконавець) зобов’язаний забезпечити належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів. Гарантійний термін встановлюють нормативно-правові акти, нормативні документи та договори.

При цьому гарантійний термін на комплектуючі вироби має бути не менше, ніж гарантія на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами або договором.

Гарантійний термін зазначається у паспорті на продукцію, на етикетці або в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і загрожувати життю, здоров’ю, майну споживачів і довкіллю, встановлюють строк придатності, який вказують на етикетках, упаковці або в інших документах, що додається до неї при продажу, і який вважають гарантійним терміном.

Термін придатності обчислюють з дня виготовлення, який також вказуються на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

Читать еще:  «Ми побачили глибоку віру в очах сотень тисяч людей»

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначений або вказаний з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких сплив, заборонений!

На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, який встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172.

Продаж товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передання товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюють від дня передання товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціального встановлення (підключення) чи складання — з дня їх виконання, а якщо день передання, встановлення (підключення) або складання товару, а також передання нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу — з дня укладення договору купівлі-продажу.

Щодо продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право ставити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки виявили протягом двох років, а щодо об’єкта будівництва — не пізніше десяти років з дня передання їх споживачеві.

При виконанні гарантійного ремонту – гарантійний термін збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюють від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків. У разі обміну товару його гарантійний строк обчислюється заново з дня обміну.

Гарантійне зобов’язання не припиняється в разі неможливості виконання такого зобов’язання через відсутність необхідних для його виконання матеріалів, комплектуючих і запасних частин.

Згідно ст. 8 Закону – у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

  • пропорційного зменшення ціни;
  • безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
  • відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтвердженої за необхідності висновком експертизи, споживач у порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

  • розірвати договір та повернути сплачені за товар гроші;
  • вимагати заміни товару на такий самий або на аналогічний, що наявний у продавця (виробника).

Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов’язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї статті.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п’ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті).

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості – протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред’явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги.

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов’язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.

Споживач має право пред’явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред’явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено – протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено у строки, споживач має право на свій вибір пред’явити виробникові (продавцеві) інші вимоги.

Вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов’язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Порада для споживача: не нехтувати своїм правом і погоджуватися на проведення експертизи, адже в разі незадоволення продавцем, виконавцем або виробником вимог споживача саме висновок експертизи буде доказом законності таких вимог у суді.

Навіть якщо експертизу не проводили, але споживач давав свою згоду на її проведення, тягар доведення втрати якості товару через провину споживача в суді буде покладено на продавця (виробника). Така експертиза може бути призначена і в судовому порядку, але в такому випадку оплачувати її буде та сторона, яка клопотала про її призначення. У подальшому суд своїм рішенням може покласти витрати на проведення експертизи на сторону, з вини якої було встановлено втрату якості товару.

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector