0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Розкольники захопили Успенський храм у с. Михальча на Буковині

ЮРИДИЧНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Офіційний сайт синодального відділу

Грудень 2020

ПнВтСрЧтПтСбНд
« ЛисСіч »
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архiви

Прп. Кириака отшельника (556).

Мчч. Дады, Гаведдая и Каздои (IV). Прп. Феофана Милостивого.

Сщмч. Иоанна, архиеп. Рижского (1934).

Еф., 222 зач., II, 19 – III, 7.Лк., 18 зач., V, 12–16.Прп.:Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2.Лк., 24 зач., VI, 17–23.

На Буковині у селі Михальча прихильники «ПЦУ» намагалися штурмом захопити Успенський храм

12 грудня 2020 року прихильники «ПЦУ» звершили чергову невдалу спробу захопити Успенський храм Української Православної Церкви у селі Михальча Сторожинецького району Чернівецької області. Будівлю намагалися взяти штурмом, розбили стіну храму в районі притвору, за якою знаходилися старі двері. Проте від проникнення в будівлю рейдерів зупинили ще одні двері на їх шляху, віруючі та правоохоронці. Під час інциденту приїжджі молодики побили парафіян, особливо постраждали ті, хто чергував цього дня біля храму. Одному з них розбили голову, настоятеля парафії палицею вдарили в район серця, людям в очі розпилювали сльозогінний газ.

За словами місцевих жителів, ці дії прихильники «ПЦУ» спланували заздалегідь. «За тиждень в село приїздили невідомі люди з камерами, які знімали церковну територію. Тож, як виявилося після штурму, камери, які встановили віруючі після ряду таких інцидентів, були або розбиті, або їх розвернули. Мало того, рейдери викрали всю систему відеонагляду, яка знаходилась в підсобному приміщенні. Зламавши двері, рейдери проникли туди, а потім навісили свої замки», — розповіла місцевий юрист.

Як повідомили очевидці з місця події, конфлікт розпочався близько 10-ї ранку, після того, як 40-60 осіб-найманців заїхали до села. Молодики були в балаклавах, з червоними стрічками на рукавах, з палками та газовими балончиками. Серед організаторів, які очолювали штурм, помітили бувшого голову сільської ради та деяких народних депутатів й безпосередньо голову парафіяльної ради «ПЦУ».

Юрист розповіла також, що сам храм у Михальчі був зачинений протягом року, після того, як прихильники «ПЦУ» виламали вхідні двері й побили віруючих: «Релігійна громада встановила нові міцні двері й вирішили в храм більше не заходити, побоюючись нового штурму від «ПЦУ». Адже їхні палатки увесь цей час знаходилися на території церкви й досить близько».

Після того, як спробу штурму храму цього дня було зупинено, правоохоронці почали огляд території, прийняли заяву з приводу викрадення системи відеонагляду, слідчі опитують постраждалих.

Після завершення експертизи, віруючі планують полагодити пошкодження в стіні й продовжити чергування біля храму. Представники «ПЦУ» також все ще знаходяться на церковній території.

Релігійний конфлікт: представники ПЦУ намагалися захопити Свято-Успенський храм УПЦ на Буковині [ Редактировать ]

Релігійний конфлікт на Буковині. Чому люди організували чергування біля храму і чого вимагають?

«Закутуємось в куртки, на підлозі, на землі, отак стелимо, сідаємо по чотири, по п’ять».

Замість теплого ліжка — вже сьомий місяць поспіль парафіяни української православної церкви ночують під відкритим небом під стінами храму. Тетяна Білик розповідає — від утоми падає з ніг. Додому приходить лише переодягнутися та поїсти, і знову до церкви.

«Від учора від ранку я ще дома не була. Тяжко, дуже тяжко. Поспали трохи з тієї сторони на підлозі, трохи на лавочці. Дуже важко, коли тебе пригнічують», — говорить Тетяна Білик, прихожанка УПЦ.

Справжня битва за Свято-Успенський храм в селі Михальча розпочалася ще на початку лютого. Тоді частина громади вирішила перейти з української православної церкви в новостворену ПЦУ. За перехід проголосували 243 людини, 284 — виступили проти. А вже через місяць голова Чернівецької ОДА перереєстрував громаду.

«10 травня було підписане розпорядження нашим тимчасово виконуючим обов’язки Михайлом Павлюком для того щоб перевести незаконно з УПЦ в ПЦУ. Були зміни зроблені в державному реєстрі. І було змінено юридичну особу. Але у них немає приватизації. У 1996 році обласна адміністрація дала нам цю церковну будівлю», — розповідає протоієрей Сергій Цуркан, священик Свято-Успенського храму в селі Михальча.

З того часу парафіяни Української Православної Церкви організували біля храму цілодобове чергування. Минулого тижня, — кажуть селяни, — ситуація загострилася. Представники ПЦУ намагалися силую потрапити у церкву.

«Розібрали секції забору і ввірвалися. Били наших сильно. Постраждала я. Будучи не далеко біля воріт, побачила, що передають молоток. Почали відбирати. Шевчук наш зловив того ззаду і ми почали той молоток відбирати. Ну, оце невеликий такий знак лишився», — показує Марія Штифюк, прихожанка УПЦ.

Після сутички біля храму залишились чергувати вже дві релігійні громади. Парафіяни української православної церкви і далі під стінами церкви, а представники Православної Церкви України поруч — біля паркана на лавочках. Спілкуватися з нашою з нашою знімальною групою останні — не захотіли:

«Доброго дня. Може розказати в чому проблема? — Ні, вибачайте, ми вашому каналу коментарі не даємо. Взагалі ніякі. — А чому? — Це наша позиція».

Свої богослужіння дві громади нині проводять паралельно. Із самого ранку біля церкви чергують і правоохоронці. Щоб не допустити сутичок між селянами, поліцейські стають між людьми живою стіною.

Церковний конфлікт можна вирішити лише в суді, — кажуть експерти. Куди вже звернулися представники Української Православної Церкви.

«Представникам ПЦУ пропонували неодноразово альтернативи вирішення цього конфлікту. Їх не цікавить ні духовне зростання місцевої громади, ні релігійне життя їх не цікавить. Вони відкрито дестабілізують ситуацію в регіоні і я можу більше сказати, що їхня діяльність більше нагадує диверсійну діяльність», — зазначив Руслан Лінда, координатор ГО «Вільний вибір громади».

Втім, віряни Української Православної Церкви запевняють, якщо Феміда все ж визнає право на храм не за ними, готові віддати ключі і покинути церкву.

Розкольники захопили Успенський храм у с. Михальча на Буковині

Дивували також агресивність, нестриманість, та в деякій мірі навіть неадекватність людей, та вчителів! Виникає питання: як настільки нестриманого, невихованого (адже жодна вихована людина не дозволить собі в такому тоні говорити зі священником, та ще й звертатися до нього на «ти») вчителя, можна допускати до учнів?

Найбільшими активістами рейдерських атак були, на диво, працівники дитячого садка, школи, сільської ради, та звичайно Шевчук Захарій Іванович – наш голова, який є не просто учасником, а головним розпалювачем релігійної ворожнечі. Шевчук З. неодноразово оголошував (кричав як озвірівший) своїм прихильникам, щоб збиралися силою брати церкву, в той час вчитель-новий власник храму Маскаль В. обходив хати по селі та збирав людей, дружина якого Маскаль Катерина Дмитрівна обдзвонювала їх прибічників, це і жителі с.Михальча, і с.Заволока, і с.Кам’яна, і навіть на штурм ішли автокефали (директор Михальчанської ЗОШ Васкул Ярослав Петрович), греко-католики (дружина директора Михальчанської ЗОШ Васкул Любов Василівна, яка працює вчителем у Кам’янській ЗОШ).

Після чергової невдалої спроби захоплення церкви, наші основні «активісти» вирішили діяти іншим методом, 11.07.2019р. на XXVIII сесії сільської ради Шевчук Захарій Іванович виносить на голосування проект передачі землі під храмом Української Православної Церкви у постійне користування релігійній організації ПЦУ, за що проголосували недостатня кількість депутатів. На цьому наш «вельмишановний» голова не заспокоївся.

25.08. 2019р. прихильники ПЦУ пішли на штурм, під головуванням вчителя географії. Парафіян УПЦ відволікли в декількох місцях одночасно, два брати Білик Валентин та Білик Михайло, зняли одну секцію забору та увірвалися на територію. Першою перескочила огорожу також вчителька (. ) дочка нового «власника» Маскаля В. Костенюк Лариса Василівна, показавши гарний приклад, учням та жителям села. Релігійна громада стала навколо храму, та не допустила осквернення святині прихильниками ПЦУ. Дуже активний на початку голова села, відійшов у бік і спостерігав за подіями.

Молитвословом для ПЦУ був МОЛОТ. Один з активістів передав його на територію, інший намагався ним збити замки на воротах, дякуючи Богу, нашим вірянам вдалося відібрати це дореволюційне знаряддя (при цьому, одна з прихильниць ПЦУ Білик Катерина, мама тих, хто знімали секції забору, нанесла ззаду по голові декілька ударів нашій прихожанці, яка вихопила молот і хотіла його заховати, що і зробила не зважаючи на озвірівшу маму «героїв» Біликів).

Дві сторони конфлікту розійшлися по різні сторони церковного двору. ПЦУ залишилися в куточку «під горіхами», парафіяни нашої церкви, охороняють решту території та найцінніше – Храм Божий. Чергують дві сторони по сьогоднішній день. УПЦ молитвою, богослужіннями, кожен як може, ночуємо біля храму, біжимо додому привести себе до ладу, та знову до церкви, вона уже стала для нас ріднішою за власний дім, хто через роботу не може бути довше, проте хоча б зайти, та впевнитися, що все в порядку.

ПЦУ чергує іншими методами, бувають і в них молебни, які чергуються розпиванням спиртних напоїв, палінням на території церкви, грають карти, образливими вигуками, вигадками, спочатку говорили, що ми платимо податки на Москву, тепер уже Москва платить нам, а ще платимо людям які нас підтримують. Така виходить «непроста» фінансова схема. Вони ніяк не можуть повірити, що ми стоїмо за Віру Христову, яка і близько не може бути в порівнянні з будь якими матеріальними благами.

В ніч з 26 на 27 серпня прихильниками ПЦУ було сплановано та проведено ще одне невдале рейдерське захоплення такої дорогої для нас церкви. Десь по другій годині ночі підійшов молодий житель села Михальча до воріт церкви та заявив, що хоче зайти і помолитися, що дуже стривожило наших людей, адже він стояв на дорозі та увійти на територію навіть не пробував, тим більше, що зі сторони де стоять ПЦУ ворота на розтвір, коли до нього звернулися чому саме в такий пізній час, він почав вести себе дуже агресивно (хлопець займається боксом), усі зрозуміли, що його спеціально заслали для провокації, дякуючи Богу, на яку ми не купилися.

Трохи дальше, на роздоріжжі стояли близько 20 хлоців у капюшонах, коли до них підходили та питалися що ви тут робите, відповідали вони агресивно, проте їх злякала погроза викликати поліцію та вони порозбігалися. Як виявилося з часом, а правда завжди виходить, там були молоді хлопці різного віку, як у нас кажуть «пацанчуки», при розмові з одним з них, його запитали : «Що ти там робив?», відповідь просто привела у шок: «Я не знаю, нас Захарій Іванович туди зігнав, бити людей які не віддають церкву». Навіть не це так дивує, як дивує розмова з учнем 11 класу, який навчається не у Михальчі: «Чого ти туди пішов і як взагалі дізнався що туди ідуть?» відповідає: «До нас під’їхали, та запропонували іти бити тих, хто хоче російської церкви, сказали, що за гроші». Хто це пропонував та за скільки, учень відмовився розповідати. Тобто, Захарій Іванович іде навіть на такі низькі методи, як побиття жителів села іншими жителями, неповнолітніми, та ще й за гроші.

Після того як діти порозбігалися, раптово почали сходитися дорослі ПЦУ та їх 3, як вони називають, капелани, помолилися, більшість розійшлися. В 06:00 почали збиратися вдруге, уже з гостями у воєнній формі, та чорних рукавицях на руках, як пізніше виявилося, спеціальні, під якими кастети. Помітивши це, одразу попередили поліцію, та їх ліквідували з території храму. А нам, вірянам канонічної церви, вдалося Іісусовою молитвою відтіснити ПЦУ назад до свого кутка, адже вони відчувши себе сильнішими з охоронцями у воєнній формі, різко рвонули вперед, забувши при цьому, що сила Господня – сильніше будь кого і будь чого.

Описувати можна ще дуже довго, адже є що, основною проблемою залишається те, що мирного вирішення так і не досягли, після закриття судового розгляду церковної справи, ми подали апеляцію, про яку ПЦУ чути не хочуть, та не хочуть дочекатися рішення суду. Основні розпалювачі релігійної ворожнечі планують наступні методи рейдерського та силового захоплення, забувши при цьому Бога. Вчора 05.09. приблизно 22:30 голова сільської ради Шевчук Захарій Іванович, та його права рука у захопленні церкви в с.Заволока Пашкевич Тарас, ходили взад – вперед біля Михальчанської церкви, вели якусь розмову при цьому показуючи руками на церкву, здебільшого на купол. Тарас Пашкевич грозився декількома днями скоріше, що хоч через купол, але таки до храму нашого прорветься. Коли чекати наступного штурму, ніхто незнає. Просимо усіх вірних чад Христової Церкви підтримки для нас, моліться за нашу церковну домівку.

Нагадаємо, що за 115 років існування нашої релігійної громади (згідно документів архіву Чернівецької Консисторії) не зафіксовано жодного факту переходу парафії в розкол чи відпадіння від повноти Церкви! Це свідчить про те, що незважаючи на постійні зміни кордонів, зміни влади, та політичних віянь, віряни парафії шукали, та продовжують шукати саме Царства Небесного та спасіння душі.

Нам залишається покладати усе на волю Господа… та просити захисту у Пресвятої Матері Божої.

Приносимо найщирішу подяку усім людям які нас підтримують, та просимо молитви за нашу Свято-Успенську церкву с. Михальча, та за всіх людей які з нами відстоюють апостольську віру.

Автори: о.Сергій, Володимир Сава, Шпатарь Луїза та релігійна громада Свято-Успенського храму села Михальча УПЦ

Від редакції: ми не завжди поділяємо думку авторів, але готові опублікувати на Сторожинець.Інфо бачення керівництва району, депутатів, громадськості щодо цієї та інших ситуацій.

Заради уникнення неточностей, звертаємо увагу читачів, що УПЦ (на чолі з владикою Онуфрієм) – це колишній “московський патріархат” (деколи використовується також скорочення УПЦ МП), а ПЦУ (на чолі з владикою Епіфанієм) – колишній “київський патріархат”.

Читать еще:  Женщин всегда не пускают в алтарь или есть исключения?
Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector