0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Святогірська та Почаївська лаври надали допомогу лікарням

Лавра закрита, лікарня забита хворими на COVID-19. Як живе Почаїв на карантині

Місто Почаїв у Кременецькому районі на Тернопільщині відоме завдяки православній святині – Свято-Успенській Почаївській лаврі, яка належить УПЦ МП. Сьогодні монастир, як і все місто на карантині. У Почаєві проживає понад вісім тисяч людей.

У неділю 26 квітня в.о. голови Кременецької райдержадміністрації В’ячеслав Онишкевич написав у своєму Facebook, що в Почаєві посилюють карантин через критичний ріст захворюваності. Сьогодні лавра зачинена, богослужіння там проводяться онлайн, хоча монахів і священиків люди регулярно бачать в місті.

МОЗ підозрює, що саме Почаївська лавра стала джерелом спалаху коронавірусу в місті, однак підтвердити цього не можуть, бо, як пояснили в міністерстві, настоятель лаври на співпрацю не йде.

Служби за участю вірян у Почаївській лаврі не скасовували з моменту введення карантину і до 21-го квітня. На Великдень там проводили святкові літургії за участі великої кількості людей. Місцеві мешканці в розмовах з LB.ua наголошували на тому, що церква не винна в тому, що люди приходили на служби. На їхню думку, винними є самі прихожани, бо “хочуть йти, а батюшка не може заборонити”.

Кількість хворих у Почаєві на момент виходу тексту складає понад 80 людей. Відомо, що серед них багато пацієнтів місцевої психіатричної лікарні, медиків та священнослужителів.

Якими турботами нині живе місто Почаїв – у нашому тексті.

“Навіть не виплатили зарплати за березень”

Олі 28, вона працює медсестрою у приймально-діагностичному відділенні Почаївської лікарні вже шість років. Сьогодні жінка перебуває вдома на карантині, бо тиждень тому в неї підтвердився коронавірус. За її словами, перебіг легкий – кашель, біль у м’язах, перші дні була температура.

– За останні два місяці робота сильно змінилася через велику кількість хворих на Covid-19. Коли тільки все почалося, в нас не було нормального захисту від держави, вона про нас взагалі не піклувалася. Найбільше допомогли місцеві волонтери, які з’явились, коли ми розповіли, що немає жодних засобів захисту – каже медсестра. – Коли вже передали захисні костюми, то ми самостійно облаштували в лікарні “чисті” зони для нашого перевдягання. Костюми бережемо як зіницю ока. Старалась, поки працювала на зміні, навіть не пити води, щоб не хотіти в туалет, інакше треба змінювати форму.

Оля розповідає, що також допомогло і керівництво Почаївської лаври. Вони закупили для лікарні кисневі балони: “Нема як на них нарікати. Вони також допомагали їжею лікарям, які на обсервації, та закупляли респіратори, дезінфекційні засоби та антисептики”.

Медсестра зазначає, що майже щодня поступають нові хворі на COVID-19. Всі чотири відділення – інфекційне, паліативне, терапевтичне та приймально-діагностичне – прилаштовані для прийому таких хворих.

“Лікарня майже забита хворими на COVID, – говорить Оля. – Зараз в ній лежить до 40 людей з коронавірусом, яким лікарі призначають лікування відповідно до стану. Спочатку роблять рентген, яка форма запалення – чи бронхіт, чи пневмонія; кому призначають антибіотик таблетовано, кому колять – все індивідуально”.

Почаївська лікарня фактично обслуговує всіх жителів Кременецького району. Минулого тижня ТСН на телеканалі 1+1 опублікувала сюжет у якому розповідається, що в палатах для хворих на Covid-19 замість туалетів стоять пластикові відра. Родичка інфікованої пацієнтки розповіла в коментарі ТСН, що в палаті розташоване одне відро на чотирьох осіб: “Хворих, яких поклали в терапевтичне відділення, не випускають в туалет, що на поверсі. Їм принесли відро для ходіння в туалет для чотирьох: без кришки, залізне відро звичайне. Це відро стоїть майже добу, поки санітарка його не винесе”.

– Дійсно, це правда, ті відділення ніяк не пристосовані під інфекційні, тому в палатах нема туалетів. Зробили, як могли, поставили там ті відра. – пояснює інша жінка, яка допомагала лікарні із закупівлею інвентаря. – У нас лише один інфекційний відділ, він новий, бо побудований за фінансового сприяння Почаївської лаври, а всі інші відділи – просто задіяли, бо не було куди класти хворих.

Ліки купують переважно родичі, оскільки лікарня ліками, за словами медсестри Ольги, майже не забезпечена. В аптеках все подорожчало в рази.

– Маска коштувала 1,50 грн, а тепер 14, нормальний респіратор коштував 30 гривень, тепер – 90. Кожного пацієнта не вийде лікувати безкоштовно, бо державних ліків не є так багато, – розповідає Оля. – Ми розподіляємо ліки так, щоб окремо були для тих, хто поступає вночі, бо в нашому Почаєві взагалі немає цілодобової аптеки. Відповідно, якщо ми вдень всім роздамо медикаменти, то ризикуємо залишити нових пацієнтів взагалі без першої допомоги.

Якщо ліки купують рідні, а засобами індивідуального захисту забезпечують волонтери, то проблему з відсутністю зарплати так просто не вирішити: “Працювати майже нема кому – в нас захворіло більше 15-ти медиків, а обсяг роботи тільки збільшується. Обіцяли втричі вищу зарплату для тих, хто контактує з хворими на коронавірус, а насправді нам ще навіть не виплатили зарплати за березень. В середньому моя зарплата 3 500 тисячі гривень на місяць, але я не отримала навіть цього”.

Нагадаємо, раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов, що в Кабміні прийняті всі документи для підвищення зарплати медикам на 300%, які безпосередньо працюють з хворими на Covid-19. Його заступниця Світлана Шаталова додала, що кошти для виплати зарплат є: “Кошти на доплати медикам, які працюють з пацієнтами, хворими на коронавірус, виділені та вже надійшли у регіони”, – повідомила Шаталова.

“Зараз вся Кременеччина з’їжджається до нас у Почаїв”

Інна – волонтерка, разом з чоловіком і дітьми мешкає в Почаєві, допомагає місцевим медикам. Наприкінці березня вона разом зі знайомими почала збирати кошти на костюми захисту для лікарів.

– Все почалось з новини про півторарічну дівчинку, яку лікували в нас, а потім з Почаєва повезли в Тернопіль, де підтвердили вірус, – розповідає Інна. – У тому ж сюжеті сказали, що медики потребують допомоги, і я спочатку набрала одну подругу, а потім іншу, і ми обговорили між собою, що купимо захисні костюми від себе. Цю думку я кинула ще в “Фітнес групу” – в нас є таке місцеве об’єднання тих, хто займається фітнесом, там мою ідею підтримали.

Було створено окремий чат активних містян, сьогодні їх понад 1 300. Перша сума, яку вдалось зібрати менше ніж за тиждень – 90 тисяч гривень.

Закупили, за словами Інни, захисні костюми по 860 гривень пара, які відшивають у Черкасах: “В нас була критична ситуація кругом: на швидкій, в сімейній і вторинній медицині. На швидкій сказали, що в них є виклики, але немає захисних костюмів, і мені довелось дзвонити до автомайстра і просити в нього, він віддав свої – один новий і два беушних. На початку квітня закупили костюми, одноразові шапочки, рукавички, навіть мусорні пакети і відра пластмасові для сміття, але потім їх почали використовувати для людських нужд у лікарні.

Також волонтери закупили 10 кварцових ламп, кисневий концентратор, кисневі зволожувачі, пульсоксиметри на швидку, три обприскувачі для хімічної обробки машин і кардіомоніторинг.

Люди в місті, за її словами, стараються дотримуватись карантину, але загалом ситуація – напружена.

“Люди невіруючі сприймають чашу причастя, як розсадник інфекції”

Валентина працює екскурсоводом у Почаєві майже 20 років. Найпопулярніший тур у місті, звісно, відвідини Свято-Успенської Почаївської лаври.

– Зимою людей не було, то й екскурсій не було, а зараз почався карантин – сидимо вдома. Лавра не працює, монахи, батюшки служать, але нікого стороннього не пускають. Ворота закриті на в’їзд та на виїзд, богослужіння можна послухати тільки онлайн на ютубі-каналі лаври, – каже Валентина. – Більше вам ніхто не розповість, я на Пасхальну ніч не була в лаврі, але посвятила паску з вечора. Нас було п’ять чи сім, я навіть не рахувала, ми стояли на відстані, батюшка посвятив паски – покропив водою, і ми пішли додому. Також ввечері, коли піднімались на оглядову галерею лаври, бачили розграфлені квардрати, щоб люди під час святкового богослужіння стояли на відстані.

Жінка наголошує, що звинувачувати священників Почаївської лаври за проведення богослужінь – неправильно: “Люди були попереджені про те, що карантин, але це – воля людська. Як може священик сказати людині: “Я тебе в церкву не пущу”? Люди прийшли в церкву не для того, щоб зробити якесь скупчення чи принести вірус, ми прийшли за духовною наснагою. Для багатьох глибоковіруючих людей, Пасха – це, можливо, найбільше свято в житті. І не бути в храмі, а просто послухати це по телефону чи по комп’ютеру – те саме, що подзвонити до лікаря і сказати: “Мені от-там болить”. Тому люди йшли до лаври, що відчути душею це свято”.

Читать еще:  Мастер необычного ремесла

Як екскурсовод Валентина спілкується з великою кількістю прочан, які приїжджали до Почаївської лаври – з України та з-за кордону.

“Я знаю з історичних джерел, раніше, коли в 18-19 столітті були “морові епідемії”, люди навпаки йшли до чудотворних ікон, з ними робили хресні ходи і так рятували від “морової хвороби”. В 1847 році, коли в Києві була холера, саме завдяки хресній ході з іконою Божої Матері врятували Київ від холери, бо після хресної ходи хвороба припинилася, це факт. І зараз багато зцілень – як екскурсовод знаю, що люди приїжджають другий-третій раз, приносять дари, тому що вони отримали якесь зцілення біля цієї ікони. Розумієте, коли нас відгороджують від останньої надії і кажуть, що церква – розсадник епідемії, я вважаю, це хибна думка”.

На запитання про те, чи були ікони, до яких священники рекомендували прикладатись від коронавірусу, Валентина сміється і каже, що ні.

– Наша церква не є агітаційна, розповідають лише дійсні факти. Якщо відбулось якесь зцілення, то є свідки, які це бачать, ніхто не каже: “Оце чудотворна ікона – йдіть”, люди самі знають, що маючи глибоку віру, треба йти і молитись. І їдуть до Почаєва не із-за того, щоб їм пишуть запрошенням чи кличуть, вони приїжджають сюди, як за кружкою живої води, – ділиться жінка. – Є багато досліджень, що навіть коли люди обціловують ікони – кожен зі своїми бактеріями та вірусами, на іконі нічого немає, бо вона несе духовні ліки, а не навпаки зараження. Проте, якщо людина боїться і думає “Ой, я краще салфєточкою протру”, то краще не підходити взагалі”.

LB.ua вдалось отримати короткий коментар від людини, яка перебуває безпосередньо в Свято-Успенській Почаївській лаврі: “Що в нас могло змінитись? Ми служби служимо, просто на них немає паломників. Немає нікого, крім священників. Храм закритий просто на ключ, туди можуть попасти лише брати і навіть не територію лаври можуть потрапити лише вони”.

На запитання про те, скільки людей хворіє в лаврі, наш співрозмовник не відповів, але сказав: “Це все була команда “фас”, покусати, нічого більше не можу сказати, ви ж обіцяли не ставити компроментуючі запитання. Нам і так проблем вистачає, не добавляйте”.

Як православні лаври України діють в умовах коронавірусу

Хоча всі три православні монастирі-лаври в України підпорядковуються УПЦ (Московського патріархату), та в їхньому сприйнятті дій влади і небезпек для вірян через відвідання церков у час поширення коронавірусу є певні відмінності. В діях лаврських намісників спостерігається готовність виконувати розпорядження світської влади – скажімо, не збиратися групою більше від десяти людей під час богослужінь, а інакше – проводити богослужіння під церквою на відкритому просторі. А Почаївська лавра, яка має репутацію найконсервативнішої з-поміж трьох лавр, взагалі висміює протикоронавірусні дії влади.

Печерська лавра

За словами мера Києва Віталія Кличка, в Києво-Печерській лаврі станом на 6 квітня зафіксовано чотири випадки захворювань на коронавірус.

Ще раніше було повідомлено, що Києво-Печерська лавра (УПЦ (МП) до закінчення національного карантину звершуватиме богослужіння у закритому режимі.

«У зв’язку з поширенням на території України інфекційного захворювання COVID-19 були посилені карантинні заходи. Через це в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі з цього моменту і до офіційного закінчення національного карантину богослужіння будуть звершуватися в закритому режимі (з онлайн-трансляцією), без участі парафіян і прочан», – повідомляє сайт Печерської лаври.

На сайті також повідомили, що братія Києво-Печерської лаври разом із намісником митрополитом Павлом провела лабораторне тестування на коронавірус.

Відповідно до санітарних вимог, в усіх приміщеннях лаври проведено обробку дезінфікувальними розчинами, а богослужіння звершуються у закритому режимі без допуску до храму вірян та із залученням відеотрансляції, повідомляється на сайті.

Між тим телеканал «Настоящее время» повідомив із посиланням на церковний портал «Релігійна правда», що в намісника лаври митрополита Павла лікарі діагнозували коронавірусну інфекцію після того, як чотири дні тому йому стало зле.

Проте численні спроби Радіо Свобода додзвонитись за підтвердженням або спростуванням інформації до лаври і намісника митрополита Павла успішними не були.

Декілька тижнів тому, коли вже поширювалась пандемія коронавірусу і було зрозуміло, що Україні її не уникнути, митрополит Павло записав відеозвернення.

«Нічого не бійтеся. Моліться, постіться, ходіть до храму, причащайтеся і причащайте дітей маленьких. Не дивіться, старше покоління, молодше покоління – всі поспішайте до храму!» – закликав недавно митрополит Павло вірян.

«У всіх перед очима був приклад Італії, де кожного дня помирали сотні людей, а намісник лаври робив вигляд, що нічого не відбувається…» – каже релігієзнавець Дмитро Горєвой.

Раніше знімальна група Радіо Свобода викликала поліцію через дії охоронців Києво-Печерської лаври під час зйомки 19 березня.

Журналісти висвітлювали карантинні заходи в Києві і працювали, в тому числі, біля лаври. Знімальна група хотіла поговорити з вірянами про обмежувальні заходи в церквах, але не планувала заходити в храми. Тим не менш, їх не пустили навіть на територію.

Почаївська лавра

Свято-Успенська Почаївська лавра, що у Тернопільській області, підтвердила репутацію найортодоксальнішої з трьох православних лавр України.

На своєму сайті Почаївська лавра розмістила інформацію про карантин: «Наш боголюбний народ, як і все населення нашої України, спіткало випробування. Через поширення коронавірусної інфекції ВООЗ оголосила про пандемію вірусу COVID-19, в України запроваджені посилені заходи попереджувального характеру, карантин, а деяких областях, в тому числі й у Тернопільській, оголошено режим надзвичайної ситуації».

Але тут же на вебсторінці Почаївської лаври є й інформація під заголовком: «Ми сподіваємось на святу воду, а вони – на антисептик».

Тут містяться закиди світській владі щодо антикоронавірусних кроків, яких вона вживає.

«І ми знаємо, що в переважній більшості храмів і УПЦ (Московського патріархату – ред.), і РПЦ минулі недільні служби були багатолюдними. І ні в кого навіть гадки не спало скасувати Літургію. І це при тому, що Кабмін заборонив релігійним організаціям проводити церемонії за участі більше ніж 10 осіб… А заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко і взагалі заявив, що МОЗ проти будь-яких масових заходів, в тому числі й релігійних… При цьому радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко… погрожував релігійним організаціям адміністративним і карним переслідуванням за недотримання правил карантину», – читаємо на сайті Почаївської лаври.

Почаївська лавра навіть вмістила карикатуру на своєму сайті, яка висміює антикоронавірусні заходи влади.

В самій Почаївській лаврі, як видно зі звернення її предстоятеля митрополита Володимира, «служби божі відбуваються згідно з уставом, випадків зараження коронавірусом не зафіксовано».

Це при тому, що синод УПЦ (МП) спеціальному зверненні у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 сказав: «Церква закликає своїх вірян не ігнорувати загальноприйнятих норм гігієни і виконувати рекомендації лікарів».

Святогірська лавра

На сході України, в Донецькій області, у тій її частині, що перебуває під контролем Києва, а не бойовиків-сепаратистів, розташована третя православна лавра – Святогірська, – яка теж підпорядкована УПЦ (МП).

На сайті Свято-Успенської Святогірської лаври немає критичних матеріалів щодо дій влади в боротьбі з коронавірусом.

Натомість всі охочі можуть подивитись на сайті відеотрансляції богослужінь, а також є й можливість послухати їх в аудіо режимі.

Вочевидь, це зроблено для того, щоб обмежити кількість охочих фізично відвідати Святогірську лавру, а також йде в дусі часу, коли багато речей тимчасово переводять у віртуальний, онлайновий режим.

Священники в групі найбільшого ризику

Тим часом у понеділок стало відомо, що на Тернопільщині, а саме в цій області на заході України розташована Почаївська лавра, у віці 56 років помер хворий на COVID-19 священник Олег Вінницький, повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко у фейсбуці. У нього першого діагностували коронавірус у Тернопільській області.

«Не знаючи про те, що він вже інфікований, отець Олег проводив релігійні обряди, бував на похоронах, спілкувався з вірянами. Загалом до встановлення діагнозу він встиг поспілкуватись з біля 500 людьми. Тернопільщина є одним із епіцентрів розвитку епідемії в Україні. Сьогодні там зареєстровано 160 підтверджених випадків захворювання на коронавірус», – написав Геращенко.

Він наголосив, що священник «ні в чому не був винний».

«Він не знав, що він заражений такою небезпечною хворобою, як коронавірус, – зазначив Геращенко. – Але його приклад демонструє, що священнослужителі є в групі найбільшого ризику зараження вірусом, разом з медиками, поліцейськими, прикордонниками, касирами супермаркетів та аптек. Тих, хто продовжує за своїми обов’язками та покликанням спілкуватись з великою кількістю людей, незважаючи на небезпеку».

Радіо Свобода Daily: Поліція розпочала провадження через порушення карантину в Святогірській та Почаївській лаврах

Участь у Великодніх богослужіннях взяли майже 130 тисяч українців – МВС

Участь у церковних заходах з нагоди Великодня протягом 18–19 квітня взяли майже 130 тисяч громадян, при цьому правоохоронці зафіксували 19 випадків порушення карантинних обмежень, заявляє Міністерство внутрішніх справ із посиланням на голову Національної поліції Ігоря Клименка.

Фоторепортаж святкування Великодня під час карантину у Києві – фото

  • Сергій Нужненко
  • Поділитися на Facebook
  • Поділитися у Twitter
  • Поділитися у Telegram
  • Share on WhatsApp
  • Поділитися у WhatsApp

За повідомленням МВС, святкові богослужіння пройшли в 13 658 храмах по всій Україні. За порядком стежили 26,5 тисячі поліцейських та співробітників Національної гвардії.

«Участь у богослужіннях взяли майже 130 000 громадян. І сьогодні ми можемо говорити про те, що громадяни проявили правову свідомість і дослухалися до наших закликів дотримуватися карантинних обмежень. Утім, впродовж доби зафіксовано випадки присутності понад 10 вірян у храмах, у тому числі без засобів індивідуального захисту у 19 культових спорудах на території 13 областей. Поліцейські склали три адміністративні протоколи та розпочали одне кримінальне провадження. Решта матеріалів ретельно вивчається для прийняття законного рішення. Поліція продовжує працювати в посиленому режимі», – цитує Клименка пресслужба МВС.

Чи були пусті найбільші церкви столиці? – відеорепортаж
  • Поділитися на Facebook
  • Поділитися у Twitter
  • Поділитися у Telegram

No media source currently available

  • 270p | 14,6MB
  • 360p | 22,1MB
  • 404p | 32,9MB
  • 1080p | 120,5MB

Речниця Зеленського: через порушення в Святогірській лаврі варто чекати спалаху коронавірусу через тиждень

Речниця президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель заявила, що через порушення під час служби Божої в Святогірській лаврі варто чекати спалаху коронавірусного захворювання в регіоні.

«Подекуди ситуація виходила з-під контролю, як, наприклад, у Святогірську на Донеччині, де в церкві, не дотримуючись правил захисту – без масок і дистанціювання, – зібралося близько 300 людей. На жаль, тепер ми маємо бути готовими вже через тиждень очікувати спалах коронавірусу COVID-19 у Святогірську», – написала вона у фейсбуці.

При цьому, зауважила вона, «статистика показує, що українці в більшості зрозуміли небезпеку епідемії коронавірусу і справді переважно святкували Великдень вдома».

«У цілому #ВеликденьВдома вимагає уважності, однак поки не становить загрози зараження у великих масштабах», – вважає Мендель.

Національна поліція України повідомила, що почала провадження за фактами порушень карантинних обмежень, що їх здійснила УПЦ (МП) у Святогірській та Почаївській лаврах.

Вони порушені за статтею 325 (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням) Кримінального кодексу України, яка в разі доведення вини передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, повідомили в НПУ.

«Богослужіння у храмах відбулися з порушеннями карантинних обмежень: і у Святогірській Свято-Успенській лаврі, і в Почаївській Свято-Успенській лаврі під час служби перебувала велика кількість осіб, які не дотримувалися соціальної дистанції, при цьому частина з них не використовувала засоби індивідуального захисту», – наголосили в поліції.

Степанов розповів, скільки апаратів ШВЛ використовуються для хворих на COVID-19

З усіх апаратів штучної вентиляції, виділених для хворих на коронавірусну хворобу COVID-19, задіяно 175, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу 19 квітня.

Він уточнив, що рішення щодо підключення пацієнта до апарату ШВЛ ухвалює лікар з огляду на його стан.

«На сьогодні в нас у 243 лікарнях, які визначені на боротьбу з коронавірусною хворобою COVID-19, перебуває 2 071 апарат штучної вентиляцї легень, з яких задіяно 175, це трішки більше ніж 8%», – сказав він.

Епіфаній про причастя хворих на COVID-19: священники муситимуть самоізолюватися

Священники, які причащають хворих на коронавірусну інфекцію, муситимуть пройти період самоізоляції, сказав глава Православної церкви України Епіфаній в інтерв’ю Радіо Свобода.

Так він прокоментував питання про те, як ПЦУ планує організовувати причастя для людей, які помирають від COVID-19. Окремі представники духовенства раніше пропонували передавати дари для причастя в капсулах від ліків, однак, за словами Епіфанія, церква ще не розглядала таку можливість.

«Я чув про ініціативи священнослужителів. Але це не обговорювалося на засіданні Священного синоду. Це (причастя хворих – ред.) не від нас залежить. Це залежить від тих заходів, які прийняті МОЗ чи українським урядом. І до таких хворих, напевне, не будуть допускати священнослужителів. Але якщо священник, наприклад, все ж таки прийде, йому дозволять, то після він два тижні повинен перебувати на самоізоляції. І тому це питання дуже складне», – сказав Епіфаній.

Читайте велике великоднє інтерв’ю із главою Православної церкви України тут.

У ДСНС розповіли, як триває гасіння пожеж на Житомирщині та в зоні відчуження

Понад 700 осіб працюють над ліквідацією пожеж у зоні відчуження, ще 960 – у лісництвах Житомирської області, повідомив на брифінгу 19 квітня директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації Державної служби з надзвичайних ситуацій Володимир Демчук.

За словами Демчука, в лісах Чорнобильської зони для гасіння чотирьох осередків пожежі працює техніка не тільки ДСНС, а й Збройних сил України та Національної гвардії. Техніку використовують для прокладання шляхів до окремих осередків пожежі. Також залучено три вертольоти пожежної авіації.

«Об’єкт «Укриття», сховище відпрацьованого ядерного палива та інші об’єкти Державного агентства з управління зоною відчуження функціонують у звичайному режимі. Радіаційний фон у місті Києві, Київській області та в Зоні відчуження – в межах природних фонових значень. До ліквідації лісових пожеж на території зони відчуження залучено понад 700 осіб та більше 150 одиниць техніки», – сказав Демчук.​

У Житомирській області, за словами представника ДСНС, горіння та тління трави і лісової підстилки тривають у Столичанському, Бережецькому та Виступовицькому лісництвах, всього осередків дев’ять. При цьому гасіння пожеж у регіоні ускладнюється за рахунок недоступності окремих осередків через захаращеність лісових масивів та відсутність доріг, додав він. В цій області також залучена техніка ЗСУ.

Почаївська лавра і коронавірус: що там відбувається та чи є хворі

Автор фото, УНІАН

Почаївська лавра. Головні споруди лаври у стилі бароко побудували в 18 столітті, коли монастир належав грекокатоликам.

На тлі спалаху коронавірусу у Києво-Печерській лаврі з’являється дедалі більше інформації про можливі випадки хвороби у Почаївській лаврі на Тернопільщині.

Вперше про вірус у цій лаврі заговорила влада Молдови. Її громадяни захворіли після того, як повернулись з Почаєва.

У ЗМІ з’являється інформація про можливі випадки хвороби у насельників Почаївської лаври. Пресслужба УПЦ МП це наполегливо заперечує.

  • Поліція штрафуватиме тих, хто прийде на Великдень до храмів
  • «Великдень ненависті» та «поліція біснується»: як будуть святити паски і вербу
  • З’їздили в Почаїв: молдовські паломники «імпортували» коронавірус з України

16 квітня про хворих у лаврі повідомила влада Тернопільської області, навіть заявила про поширення хвороби з лаври на кілька районів області.

Але на сьогодні офіційно повідомили тільки про трьох хворих церковників, які не живуть у лаврі, а співають там у хорі. Також захворів один диякон, який у лаврі постійно не живе.

Що ж насправді відбувається в Почаївській лаврі та чи є там спалах коронавірусу — з’ясовувала ВВС News Україна.

Сигнал з Молдови

У Києво-Печерській лаврі перші тести зробили на початку квітня. За даними джерел ВВС в мерії міста, після першого звернення з лаври з симптомами, схожими на коронавірус, туди запросили відому інфекціоністку Ольгу Голубовську. За її рекомендацією провели перші тестування.

У Почаївській лаврі перший сигнал про можливу хворобу на коронавірус з’явився ще в другій половині березня.

Тоді захворіли молдовські паломники, які з’їздили в Почаїв.

Автор фото, Getty Images

Києво-Печерська лавра повністю заблокована

Проте в лаврі зв’язок з цим спалахом заперечили. З того часу там тестувань монахів так і не проводили.

Кілька тижнів у ЗМІ з’являлись найрізноманітніші чутки про хворобу у лаврі, але офіційно їх не підтверджували.

У самому місті Почаїв фіксували позитивні тести священників, але з лаврою це не пов’язували.

Лавра неохоче йшла на контакт з офіційною владою. До останнього часу там бачили групи вірян, які приходили на молитви.

Реакція керівника області

На повідомлення щодо можливої епідемії в лаврі 16 квітня відреагував керівник Тернопільської області Володимир Труш.

На засіданні оперативного штабу він заявив, що до лаври є велике питання, яке треба вирішувати у світлі наближення Великодня і небезпеки масового зараження.

Область ухвалила рішення ще дужче посилити карантинні обмеження і відвідування служб у церквах з 18 до 21 квітня. А з лаврою розібратись окремо.

Санітарний лікар області Оксана Чайчук заявила, що священники з Почаївської лаври могли заразити людей у сусідніх з Почаєвом районах.

«Визріла ситуація у Шумському районі, яка тісно пов’язана з Почаївською лаврою. Священник, який співає у хорі Почаївської лаври, є також священнослужителем у Збаразькому районі, дружина його працює бухгалтером Шумської райлікарні», — заявила вона.

За її словами, через це заразився навіть головний лікар.

Пані Чайчук поскаржилась, що намісник лаври не йде на співпрацю.

Вона нагадала, що консул Молдови також звертався до української влади через вісьмох паломників, які могли заразитись в Почаєві.

Автор фото, Володимир Труш

ДСНС почала дезінфекцію Почаївської лаври

«Ситуація в Почаївській лаврі стоїть на особистому контролі в прем’єр-міністра. Йдуть вже запити з Кабміну про це», — налякала вона.

Ще більше здивував начальник поліції області Олександр Богомол, який заявив, що не зміг зв’язатись з намісником лаври.

З наради у губернатора складалось враження, що лавра — це окрема держава в державі, на яку влада не має впливу.

Керівництво області вирішило встановити пункти пропуску на в’їздах в Почаїв і все ж таки спробувати домовитись з лаврою про співпрацю. Або принаймні зупинити потік паломників до святині.

Врешті, вирішили переконати лавру зробити у її приміщеннях дезінфекцію та просити максимально закритись на ці вихідні для вірян.

Таке обговорення ситуації в Почаївській лаврі допомогло — керівники лаври пішли на співпрацю.

Що відбувається в лаврі

Автор фото, УНІАН

Паломники у Почаєві

ВВС News Україна поспілкувалась з головою Кременецької районної ради Володимиром Стефанським, який надав офіційну інформацію про ситуацію в лаврі. Почаїв входить у її юрисдикцію.

Пан Стефанський розповів, що ввечері 16 квітня до лаври приїздив начальник поліції області. Й вони з намісником митрополитом Володимиром домовились про кілька принципових речей.

Найперше — погодили та почали проводити санітарну обробку приміщень.

Влада отримала принципову згоду, що богослужіння будуть у храмах тільки з насельниками (постійними мешканцями), але без вірян.

Віряни можуть бути на території лаври, проте не в самих храмах.

«Владика каже, що за час усіх навал лавра не закривалась. Зараз він її теж не закриє», — додав Володимир Стефанський.

Офіційно серед постійних мешканців лаври та монахів, за його словами, хворих на коронавірус не підтверджували. Але й тестування серед них не проводили.

«Станом на зараз є підтвердженим коронавірус у трьох хористів. Це приходська церква — там співають не монахи, а батюшки із сусідніх храмів — мешканці міста Почаїв та сусідніх сіл», — пояснює голова районної ради.

Автор фото, УНІАН

Почаївська лавра — місто у місті

Він пояснив, що заражений диякон служить у лаврі, але живе за її межами в Почаєві.

Чиновник запевняє, що обласна влада не зовсім коректно пов’язує захворювання в Почаєві із Шумськом.

«Моє особисте враження, що в лаврі десь гуляє коронавірус, але це швидше не між насельниками лаври. Просто лавра була тим місцем, де йде передача вірусу через контакт. Це так, як магазин стає місцем передачі вірусу», — припустив пан Стефанський.

Влада області домовилась з намісником лаври митрополитом Володимиром, що незабаром монахи монастиря також пройдуть тест на коронавірус.

Коли почнуть робити тестування — поки що чиновники не знають.

Бюджетоутворююче підприємство

Володимир Стефанський визнає, що лавра — це фактично «бюджетоутворююче підприємство», яке годує Почаїв.

«Якщо міський голова Почаєва своїм розпорядженням закриє лавру, то йому з міста тікати доведеться. Ми заборонили ходити в храми. Але взяти лавру в облогу й заблокувати — це надто складне рішення, фактично нездійсненне», — визнає чиновник.

Для того, щоб заблокувати Почаївську лавру так само, як Києво-Печерську, на його думку, має бути рішення області.

Районна влада ухвалила рішення про жорсткішу заборону на відвідування громадських місць 18-21 квітня.

Але працівники лаври та віряни й надалі зможуть жити у місті та ходити в лавру, визнає пан Стефанський.

«Лавра — як підприємство. Частину роботи роблять монахи, а частину — наймають зовнішніх працівників», — вказує він, але визнає, що зараз там практично нікого з гостей немає.

Володимир Стефанський твердить, що ще місяць тому домовились з намісником лаври, що вони не будуть селити в себе паломників. І ця домовленість нібито виконується — автобуси не їдуть.

Але приїздити у місто на авто, винаймати житло й ходити до лаври — це влада заборонити не може.

Святогірська лавра

  1. Християнські таємниці
  2. Національний природний парк
  3. Цікаві факти

Відкрити незвідане і дізнатися де знаходяться витоки християнської віри, допоможе Національний природний парк Святі гори. Прихована від сторонніх очей, місцевість зберігає таємниці часів палеоліту й донині несе в собі особливий дух. Тут знайшли притулок ченці, які дбайливо зберігали та прославляли християнську віру довгі століття. Але мало хто знає, де знаходяться Святі гори і звідки пішла їх назва.

Таємниці, збережені християнами

Навколо цього місця існує чимало легенд, пов’язаних з віруючими. Однією з найцікавіших по праву є історія про святих ченців, які втекли від візантійської влади, що проголосила їх єретиками. Саме вони заснували на правому березі Сіверського Дінця Святогірський монастир, звідки християнство поширилось територією сучасної України. На початку обитель являла собою гірські печери та келії, де жили й молилося декілька ченців. Згодом кількість послідовників нової віри поступово збільшувалась.

Ще однією з легенд, що таїть Святогірська лавра, є поселення на цій території ченців, які залишили Києво-Печерську Лавру, зруйновану під час татаро-монгольської навали в 1240 році. Різанина в Києві була настільки жорстокою, що лише декілька монахів з усієї братії вцілили й перенесли частину церковного скарбу на нове місце.

Деякі історики приписують заснування монастиря ченцям, які залишили святу гору Афон. Саме ці місця вони обрали для свого служіння Богові.
Монастир на крейдяних горах, фото: segodnya.ua

Під час навали орд Тамерлана та Батия, Свято-Успенська Святогірська лавра набула статусу притулку віри. Сюди стікалися християни з усіх місць й молилися про позбавлення від гніта іновірців. Частими відвідувачами обителі були князі, які вірили у вищу силу цього місця. Вони зміцнили оплот віри й розмістили гарнізон у його стінах, озброєний гарматами. Московські правителі настільки шанували святе місце, що дарували монахам велику кількість родючих земель.

Важкі часи настали для Святогірського монастиря в 1787 році. Згідно з указом імператриці Катерини ІІ всі землі та території, що належали святій братії переходили під владу Григорія Потьомкіна. Обитель мала занепасти, але сила монастиря була настільки великою, що люди йшли в Святогірськ звідусіль: молилися і просили про зцілення.

Поступово в монастирі оселилися святі люди – послідовники ігумена Філарета. Святогірська лавра знайшла нове життя. Вона перетворилась в один з найбільших монастирів Імперської Росії. Революція 1917 року змінила хід історії. Святогірська лавра поступово збезлюдила. Насельників було вигнано, майно роздали народу. І тільки в 1992 році, після численних страждань перенесених монахами, монастир був відновлений.

Святі гори: Національний природний парк

На сьогоднішній час Лавра функціонує в повну силу. У Святогірськ стікаються сотні паломників і туристів. На власні очі споглядати святе місце, доторкнутися до мощів, помолитися за померлих і очистити душу можна саме тут. Сучасний монастир відрізняється від колишнього, хоча відновлено 2 скирти, працюють 5 дзвіниць, зібрано хор з монастирських братів.

Доля, що спіткала це святе місце неймовірна. Опис Святогорськой лаври постійно змінювався. На сьогодні вона поступово набуває свої остаточні риси. Історично-культурний заповідник являє собою неймовірну цінність. На його території зібрано велику кількість архітектурних пам’яток з часів палеоліту, виростають найдавніші рослини і живуть види ссавців і птахів, занесених до Червоної книги.

НПП Святі гори

Цікаві факти

  • На території національного парку зростає крейдяний сосна, що збереглася ще з часів дольодовикового періоду. Це одні з найдавніших рослин на землі.
  • Святогірський монастир був вперше згаданий в Московських літописах на рубежі XVI століття.

Національний парк в Крейдяних горах є місцем, в якому душа і тіло набувають гармонії.

Святогірська Свято-Успенська лавра

Святогірська Свято-Успенська лавра — старовинний монастир, розташований на території Донецької області, у місті Святогірськ. Свято-Успенська лавра складається з комплексу печер і наземних будівель XVII-XIX століть. За припущенням істориків Святогірська лавра зводилася за часів Київської Русі.

У 1797 році собор був закритий у зв’язку з тим, що князь Григорій Потьомкін побудував собі у Святогірську маєток — розкішний палац. Лише в 1844 році Святогірський монастир відчинив двері віруючим. Це сталося завдяки активному сприянню з боку спадкоємиці маєтку Тетяни Потьомкіної. Собор зазнав значних змін. За велінням Тетяни були зведені нові храми та корпуси, готель для приїжджих. Побачити унікальний собор на березі Дінця приїжджали Ф. Тютчев, А. Чехов, І. Бунін, М. Цвєтаєва, І. Рєпін. Навіть члени царської сім’ї побували тут. У роки радянської влади Свято-Успенський монастир було закрито. Будівля собору використовувалася як кінотеатр, а в печерах відкрили антирелігійний музей. У 1981 році Свято-Успенська лавра була визнана заповідником. Почалися реставраційні роботи. Вже після прийняття Україною незалежності, в 1992 році в монастирі з’явилися ченці. У 2004 році Свято-Успенський монастир отримав статус лаври.

Святогірська лавра включає комплекс печер. Свято-Успенський собор — головний храм монастиря. Виконаний він у російсько-візантійському стилі, за проектом архітектора Олексія Горностаєва в 1858-1868 роках. Він має п’ять куполів. Над царською брамою розташована ікона Успіння Божої Матері — звідси і назва собору.

Найдавніші печери — Нікольський храм і трапезна. За однією з версій вони були вириті до утворення Святогірського монастиря і використовувалися як житлові приміщення. На цю думку вчених наводить той факт, що спочатку Нікольський храм будувався без вівтаря, який має бути в церкві. Пізніше роль вівтаря виконувала невелика ніша.

Найбільша печера — Олексіївська церква — створена в 1860-1861 роках. Вона займає площу понад 100 квадратних метрів. Усередині вона облаштована як звичайна церква — з вівтарем, ризницею та пономарней. Свою назву цей храм отримав на честь свого першого настоятеля архімандрита Арсенія, мирське ім’я якого було Олексій. Його прах покоїться в печерному склепі неподалік від Олексіївської церкви.

Вхід у печери починається в Нижньому павільйоні паломників, а виходом служить Андріївська каплиця (Верхній павільйон паломників) на вершині скелі.

Одна з найдавніших будівель Святогірської лаври — Миколаївська церква. Її унікальність полягає в тому, що вона вбудована в скелю, навіть вівтар був вирубаний прямо в крейдяній породі. Спочатку Миколаївська церква розташовувалася, як і інші храми, під землею. В кінці XVII століття відбувся обвал. Довелося робити надбудову до уцілілої печерної частини. Основним завданням для будівельників було максимально наблизити її в архітектурному плані до рельєфу скелі, одним словом, вписати її в ландшафт.

На території Святогорського монастиря також збереглася давня підземна церква Антонія і Феодосія, при якій у XIX столітті була влаштована усипальниця князів Голіциних.

Святогірська Свято-Успенська лавра

Адреса: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Зарічна.

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector