0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

У Києво-Печерській лаврі розпочались ювілейні урочистості

Содержание

Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

  • Патріарх
  • Новини
  • Документи
  • Публікації
  • Організації
  • Персоналії
  • Фото
  • Відео
  • Тисячоліття преставлення рівноапостольного князя Володимира

  • Православна Москва
  • Россия
  • Украина
    • Порушення прав віруючих УПЦ
  • Белоруссия
  • Молдова
  • Балтия
  • Зарубежная Европа
  • Америка и Австралия
  • Азия и Африка
  • РПЦЗ
  • Японская Церковь
  • Патріарх
  • Вища Церковна Рада
  • Міжсоборна присутність
  • Синодальні установи
  • Московська Патріархія
  • Помісні Церкви
  • Церква й держава
  • Церква й суспільство
  • Наука та освіта
  • Видавництва та ЗМІ
  • Пам’ятні дати
  • Старообрядництво
  • Міжрелігійні відносини

Головні новини

У свято Воздвиження Хреста Господнього Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Храмі Христа Спасителя

Напередодні свята Воздвиження Хреста Господнього Святіший Патріарх Кирил звершив всеношну в Храмі Христа Спасителя

Священний Синод дав оцінку візиту Константинопольського Патріарха Варфоломія до Києва

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Архієрейської ради Московської митрополії

Відбулося засідання Синоду Православної Церкви Молдови

Архів

  • PDA-версія сайту
  • Наші банери
  • Експорт новин
  • Список ЗМІ, які отримали гриф «Схвалено Синодальним інформаційним відділом Руської Православної Церкви»

У Києво-Печерській лаврі відбулися урочистості на честь Собору преподобних отців, що у Ближніх печерах спочивають

Пам’ять усіх преподобних отців Києво-Печерських, які в Ближніх печерах спочивають, відсвяткували в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври 11 жовтня 2021 року. Божественну літургію очолив намісник обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, повідомляє Lavra.ua.

Після читання Євангелія митрополит Павел звернувся до парафіян і численних паломників зі словом проповіді. Владика намісник розповів історію становлення чернецтва на Русі, основу якого заклали києво-печерські отці на чолі з преподобним Антонієм.

«Вони жили заради Бога, і Він посилав їм ту благодать чудотворення, зцілень, пророцтва, яка була необхідна для утвердження православної віри. Преподобні завжди захищають та напоумляють нас, перебуваючи нетлінними мощами з нами тут, а душею з Богом на Небі. Нас з ними розділяє не час і відстань, але наші гріхи, які терзають нашу душу. Попросимо ж преподобних отців наших Печерських, дорогі браття і сестри, зберегти нас від всякого зла, навчимося від них жити богоугодно, щоб вони зміцнили нашу віру, щоб і нам свого часу разом з ними оселитися в тихій пристані Царства Небесного!» — сказав митрополит Павел.

Після Літургії відбувся хресний хід до печери преподобного Антонія, де під час молебню була прочитана молитва до преподобних отців Печерських і всі богомольці окроплені освяченою водою.

На завершення урочистостей на честь лаврського свята усіх паломників традиційно запросили на трапезу.

У Києво-Печерській Лаврі анонсували урочистості, присвячені вшануванню прп. Антонія Печерського і 30-річчю відродження чернечого життя

Урочистості в честь 1035-річчя від дня народження преподобного Антонія Печерського та 30-річчя відродження чернечого життя пройдуть в Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі 20-23 липня.

Святкову Божественну літургію в Успенському соборі у день пам’яті преподобного Антонія Печерського (23 липня) і всенічне бдіння напередодні ввечері очолить Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у співслужінні сонму архієреїв Української Православної Церкви та представників Помісних Православних Церков.

В обителі в цей день будуть здійснені п’ять Літургій, у тому числі нічне богослужіння. Після закінчення Літургії в Успенському соборі архієреї, духовенство і віруючі пройдуть хресним ходом до Ближніх (Антонієвих) печер.

20 липня о бічному приділі Успенського собору відбудеться відкриття виставки «Будинок Пресвятої Богородиці».

В той же день в актовій залі Лаври (корпус № 45) розпочнеться Міжнародна конференція «Києво-Печерська Лавра – Афон – Єрусалим: єдність крізь віки».

22 липня в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври відкриється масштабна фотовиставка «Хресна дорога Лаври», в унікальних архівних кадрах якої відображені моменти розквіту, наруги, руйнування і дивного відродження цієї живої свічки православного світу і головної святині нашого народу.

Розклад богослужінь та урочистих заходів

22.07 (напередодні дня пам’яті прп. Антонія):

16.00 — мала вечірня з акафістом і всенічне бдіння у Великій церкві

23.07 (в сам день свята):

01.00 — Літургія в Дальніх печерах

05.00 — Літургія в Ближніх печерах

06.00 — полунощниця, 06.30 — Літургія у Хрестовоздвиженському храмі, після закінчення якої буде звершено мале освячення води на колодязі прп. Антонія

07.00 — Літургія в Трапезному храмі

08.30 — Літургія у Великій церкві; після закінчення — хресний хід до Ближніх печер прп. Антонія Печерського

Виставки, присвячені історії і сучасному життю Лаври, будуть проходити у Великій церкві і Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

20 липня відкриття виставки «Дім Пресвятої Богородиці»: Боковий приділ Успенського собору (вхід навпроти Трапезного храму, ближче до Великої дзвіниці)

22 липня відкриття виставки «Хресний шлях Лаври»: палата Трапезного храму
Міжнародний форум

20-21 липня

Мир, вам Боголюбивые, Благочестивейший от Господа Бога и Спасителя Иисуса Христа, желаем 👼

Священное Писание, Библия На церковнославянском, русском, греческом, еврейском, латинском, английском и др. языках, толкования Отцов Святой Православной Церкви по ссылке:.https://azbyka.ru/biblia

программы для мобильных устройств:

Синайский Кодекс оригинальные рукописи по ссылке:.

С Любовью в Господе Боге и Спасе нашем Иисусе Христе Братство Архистратига Божиего Михаила и прочих Честных Небесных Сил 👼

Святый Архистратиг Божий Михаил и прочий Честные Небесные Силы, молите Бога о нас, помогите нам в Служение Богу и Людям в духе и истине 💨

Києво-Печерська Лавра

  1. Історія заснування
  2. Головні святині
  3. Успенський собор
  4. Цікаві факти
  5. Легенди

Однією з головних перлин, яка манить до столиці України тисячі туристів, є Києво-Печерська Лавра. Святиня має майже тисячолітню історію. Саме тут зародилося православ’я Русі. Бог оберігає печери Києво-Печерської Лаври, її культові споруди, провівши крізь безліч війн, конфліктів, повеней, катастроф, бунтів та пожеж ці місця, святі для кожного, чию душу наповнює любов до Творця.

Під Києво-Печерською Лаврою знаходиться величезна кількість підземних ходів і печер, які ніколи не служили цілям змовників або заколотників, а лише виконували роль притулку для тих, хто, залишивши мирську суєту, шукав Бога.

Історія заснування: від печери до храму

Сьогодні, завдяки багатьом письмовим джерелам XXI століття, ми знаємо, як виник Києво-Печерський монастир. Першим, хто на плато, вкритому густим лісом, вирішив присвятити себе молитвам, був Іларіон. У селі Берестові Іларіон був поставлений священиком. Однак, мирська суєта обтяжувала його, і в пошуках усамітнення він йшов в лісову глушину, де ніхто не міг перервати його духовного єднання з Всевишнім. Пізніше він вирив в ґрунті печеру, де молився.

Ярослав Мудрий незабаром призначив Іларіона Митрополитом Київським в обхід рішення Константинополя. Однак, печера не довго була пустою: її зайняв монах Антоній, який залишив священну гору Афон.

Його святість привернула на береги Дніпра нових послідовників. Серед них був і Феодосій Курський. Коли печерні мешканці зрівнялися за кількістю з христовими апостолами, вони заснували церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

Головні святині лаври

Коли засновник Лаври монах Антоній прибув до Києва з Афона, його визнали збіглим ченцем. У той час настоятелі афонських монастирів направляли ченців для несення слова Божого до государів Європи з цінними дарунками. За інформацією з історичних джерел, як мінімум з собою посланці несли копії ікон. Антоній же прийшов з порожніми руками.

Читать еще:  Буддисты России отмечают один из своих главных праздников

Минуло небагато часу з моменту заснування і святині наповнили стіни нового православного центру Русі. Так, Ярославом Мудрим були передані мощі Святого Климента, раніше даровані Володимиру Великому Папою Римським в знак прийняття Київською Руссю християнської віри. Чималу роль відігравало лояльне ставлення київських правителів до братії та засновників Лаври Антонія і Феодосія.

Панорама Києво-Печерської Лаври

Київ неодноразово штурмували іновірці, для яких Лавра не мала ніякої цінності. Так в 1096 році половці розграбували божу обитель, знищили святині. Турки, монголи, кримські татари неодноразово розоряли Києво-Печерську Лавру. Найстрашнішим був 1240 рік, коли орди Батия зруйнували культові споруди, вирізали братію. Однак, завдяки заступництву князів і знаті, монастир вдавалося швидко відбудовувати, а його стіни наповнювалися новими реліквіями. На сьогоднішній день святині Лаври можна поділити на кілька груп:

  • мощі;
  • іконостас;
  • джерела;
  • мироточиві глави;
  • культові споруди.

Мощі Божих угодників

У печерах Лаври поховані мощі 123 людей. Не всі були ченцями (наприклад: Петро Столипін) й жили в самоті. Ховали в підземеллях Києво-Печерського монастирю князів, членів їхніх сімей. Це своєрідна плата за допомогу у відновленні обителі, значні пожертви. Так, Іуліанія, княжна Ольшанська, була похована у Великій Церкві. Однак, коли через якийсь час труну розкрили, то тіло виявилося нетлінним.

У підземних галереях покояться останки Нестора Літописця. До могили святого старця приходять просити успіхів в науці і навчанні. Відомий богатир Ілля Муромець знайшов свій вічний спочинок в стінах Лаври. Його мощам приходять вклонитися ті, хто шукає сили і здоров’я. Численні паломники щодня відвідують Києво-Печерську Лавру, просячи у нетлінних останків здоров’я, сімейного благополуччя та успіхів.

Мощі святих в печерах Лаври

Мироточиві глави – ще одне диво, яке не можуть пояснити вчені. Черепа святих виділяють миро. Ті, хто несе в серці віру в Бога, помазавшись миром, отримують зцілення. У минулому столітті за часів боротьби з церквами, глави, що зберігаються в судинах зі срібла і скла, були передані до музею та перестали виділяти ялин і миро. Тільки після повернення монастиря в церковне лоно диво мироточення відновилося.

Джерела

На території Києво-Печерського монастиря розташовано три джерела з цілющою, чудотворною водою. Два колодязя були вириті самими Антонієм і Феодосієм. Подейкують, що один старець мав поступливий характер, а інший – строгий. Хоч колодязі і знаходяться близько один до одного, але, випивши водиці, розумієш, що вода в джерелах має різний смак, як характери святих засновників.

Третє джерело – «Сльози Пресвятої Богородиці». За легендою, під час епідемії в Києві, пастухам явилася Богородиця. Матір Божа вказала де знаходиться чудодійне джерело, вода з якого зцілила їх.

Джерело «Сльози Пресвятої Богородиці»

Ікони

Найбільш шанованими, які зберігаються в музеї (Лавру поділено на дві частини: культову й музейну), є ікони:

  • Пресвятої Богородиці «Похвала Печерська»;
  • Воздвиження Чесного Хреста Господнього;
  • Божої Матері, іменована «Всецариця»;
  • Святителя Миколая, Архієпископа Мір Лікійських;
  • Великомученика Пантелеймона.

До ікон можна прикластися, коли відкриті двері Лаври або під час богослужінь. Тому не зайвим перед візитом до святої обителі буде вивчити розклад богослужінь.

Іконостас Києво-Печерської Лаври

Культові споруди

На території Лаври знаходяться 20 церков, які відносяться до різних історичних епох. Вони відрізняються стилем і архітектурою. Деякі неодноразово були зруйновані і згодом заново відбудовані, через що не зберегли свій первозданний вигляд.

Троїцька надбрамна церква була зведена в XXII столітті. І з тих пір вона не перебудовувалася (єдина з споруд Лаври). Свята брама – головний вхід в монастир, розташований під аркою храму. За повір’ям, якщо пройти два рази під аркою, то відпускаються всі гріхи.

У 1745 році була побудована Велика лаврська дзвіниця. Замість 3 років її будували 14. Висота цієї пам’ятки культури становить 96,52 м. Коли будували в Києві Батьківщину-Мати, то за проектом меч був вище, ніж хрест на дзвіниці. Однак, ґрунт став просідати, та за рекомендацією священиків висоту монументу було зменшено. Куранти на дзвіниці, виготовлені московськими майстрами, дзвонять кожну чверть години, що є однією з візитних карток столиці України.

Велика лаврська дзвіниця

Гетьман Іван Мазепа був видатним меценатом свого часу. За його власний кошт було збудовано безліч церков та храмів на території України. Не оминув він своєю увагою й печерний монастир. У 1698 році було завершено Економічну браму та Церкву Всіх Святих (Всіхсвятську). Архітектором брами було обрано Дмитра Аксамитова. Досі серед дослідників не існує єдиної думки, чи справді він є автором проекту церкви. Адже архітектура її містить стиль бароко та елементи української хрестовокупольної церкви.

Успенський собор

Окремо варто розповісти про головну споруду Лаври. Успенський собор Києво-Печерського монастиря був закладений у 1073 році самим Феодосієм. За три роки він був відбудований на гроші сина Ярослава Мудрого, князя Святослава. Джерела свідчать, що будівництво велося у 1073-1078 роках. Собор одразу став неформальним каноном створення храмів на Русі. За його стилем збудовано більшість культових просланих споруд того часу.

У 1230 році стався землетрус, який завдав сильних руйнувань. Через 10 років монгольські орди практично знищили Успенський Собор, що був розписаний грецькими майстрами. Тільки в 1470 році було відбудовано святиню.

Успенський собор Києво-Печерської Лаври

Але в 1482 році війська Кримського хану знову пограбували Успенський собор. Відновлений храм став усипальницею знаті Речі Посполитої. Однак в 1718 році пожежа знову завдала непоправної шкоди. Тоді ж згоріла друкарня та бібліотека Лаври. В 1729 році Успенський собор був відбудований в стилі бароко, що характерно для XVIII століття в цілому.

Більшовики хоча боролися з релігією, але не зруйнували храм, лише зробили з нього музей. Однак гітлерівські війська в 1942 році підірвали Собор, попередньо вивізши з Лаври цінності й святині. Момент вибуху був відображений на кіноплівці. Злочин підриву Успенського собору Києво-Печерської Лаври розглядався Нюренбергським трибуналом. Лише в 1995 році почалися роботи по відновленню святині. На даний момент йде розпис храму.

Свято-Успенський собор – це найбільша за розмірами пам’ятка архітектури часів Київської Русі. Шестистовпний собор з трьома навами мав хрестоподібний купол. Стовпам також надано форму хреста у розрізі. Нави закінчувалися назовні півкруглими виступами, апсидами.

Через величезну кількість перебудов до нашого часу не збереглися аутентичні мозаїки та фрески центрального фасаду, стін собору. Серед фресок та мозаїк визначне місце займала Оранта. Автором однієї з фресок Свято-Успенського собору був Алімпій Печерський. Він є першим відомим мозаїстом, іконописцем, ювеліром Русі.

Цікаві факти: всупереч науці

Багато атеїстів, які вивчали історію, відвідуючи підземелля Києво-Печерської Лаври, прийняли православну віру.

Так, в епоху політики державного атеїзму в СРСР, вчені прикладали зерна пшениці до мощів святих у церкві. Виявилося, що такі зерна приблизно на 30% швидше сходять і дають більший врожай. Радянські вчені пішли далі: вони опромінювали зерна радіацією. Незважаючи на це, пшениця, яка була піддана радіаційному випромінюванню і деякий час перебувала в підземеллях Лаври, давала кращі сходи, ніж звичайні зерна.

Нез’ясовний досі факт, чому кисень в печерах Лаври у Києві окислює в 10 разів повільніше, ніж кисень на поверхні. Примітно, що радянські вчені залишали в похоронних нішах колонії бактерій. Колонії скорочувалися в числі мінімум в два рази, а хвороботворні бактерії зовсім гинули.

У 1998 році Києво-Печерська Лавра знову була повернута в лоно православної церкви. Ченці помітили, що в цей же час почали мироточити мощі святих. Миро було взято на дослідження. Лабораторні аналізи показали, що більш ніж на 70% речовина складається з тваринних білків, що характерно лише для живих організмів. Крім того, кістки святих ставали в момент мироточення м’якими, немов парафін.

Останки звичайних людей при розкладанні виділяють сморід. Дивно, але поблизу мощів святих відчуваються пахощі. До сих пір немає ніякого пояснення цим феноменам, адже ретельна біохімічна експертиза не виявила речовини, що використовуються для муміфікації, бальзамування або консервації.

Читать еще:  Корректирующее белье в погоне за красивой фигурой

Внутрішній двір Києво-Печерської лаври

Легенди Києво-Печерської Лаври

Літопис Києво-Печерської Лаври за кілька століть, від Київської Русі до незалежної України, наповнився безліччю історій. І вже ніхто не скаже, де вигадка, а де правда. Хоча чудеса, які до сих пір відбуваються в стінах і підземеллях обителі змушують повірити, що абсолютна більшість легенд є правдою.

  • У XV столітті ієромонах Діонісій Тріска на Великдень спустився в печери Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, де вирішив покадити. Коли він став вигукувати: «Браття, Христос воскрес!», йому з гробниць пролунала гучна відповідь:«Воістину Воскрес!». Чернець був настільки вражений, що вдався до самітництва до самої смерті.
  • В 1628 році католицький сановник Вольський, перебуваючи в Успенському соборі, печерах Лаври паплюжив та лаяв святині. На зворотному шляху його кінь зламав обидві ноги. Вольський отримав важкі каліцтва й травми, і протягом року помер.
  • У 17 столітті князь Павло Курцевич, який через хворобу втратив зір та не міг самостійно пересуватися, вирішив випробувати останній засіб від своєї недуги. Він відвідав Києво-Печерську Лавру. Не дивлячись на те, що він був католицької віри, Курцевичу дозволили пройти до підземелля. Після проведеного обряду князь був зцілений.

Ще багато цікавих фактів містять святі стіни. Ще з багатьма загадками та таємницями зустрінуться вчені й прості паломники. Під час екскурсії до лаври кожен зможе у повній мірі відчути святу силу, що є оберегом для православ’я майже тисячу років.

Православная Жизнь

Головною подією стане Літургія в Успенському соборі 23 липня.

Відкриттям міжнародної конференції «Києво-Печерська Лавра – Афон – Єрусалим: єдність крізь століття» 20 липня 2018 року в столиці України розпочалися урочистості на честь 30-річчя відродження чернечого життя у Києво-Печерській Лаврі та 1035-річчя від дня народження преподобного Антонія Печерського, повідомляє Lavra.ua.

У конференції беруть участь 80 богословів і науковців із 15 країн світу. Серед них представники Святої Гори Афон і Храму Гробу Господнього в Єрусалимі, а також доповідачі з Великобританії, США, Росії, Білорусі, Греції, Ізраїлю, Австрії, Німеччини, Румунії, Болгарії, Молдови, Польщі, Сербії, Чехії, Грузії.

Захід відкрив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. У своєму зверненні до гостей Блаженніший Владика зокрема наголосив:

«Крім Святої Землі та Святої Гори Афон, у жодній країні світу немає більше такого місця, де була б зібрана така велика кількість православних Святинь, як у нашій Києво-Печерській Лаврі. Тому й сам Київ в давнину називали «другим Єрусалимом», а Києво-Печерську Лавру – «руським Афоном» і «третім уділом Божої Матері». Центральне місце в Соборі всіх преподобних отців Києво-Печерських займає преподобний Антоній – засновник Печерської обителі. Цей подвижник здавна вшановується як «начальник усіх руських монахів», оскільки заснована ним на київських горах Печерська обитель багато століть служила центром давньоруського чернецтва і освіти для всієї Русі. Таким центром вона залишається і тепер – для всієї України та інших православних сусідніх країн. А приніс Господнє благословення преподобний Антоній для Києва саме з Афону, де подвизався в юні роки і там сповнився натхненням запалити живий вогонь віри і подвижництва у своїй Вітчизні».

Пленарне засідання конференції продовжилось вітаннями Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви Блаженнішого Феофіла III, Першоієрарха Руської Православної Церкви Закордоном митрополита Нью-Йоркського і Східно-Американського Іларіона, намісника Святої Успенської Києво-Печерської Лаври митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла, керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія, ректора Київських духовних шкіл єпископа Білогородського Сильвестра, митрополита Діоклійський Калліста (Уера) (Константинопольський Патріархат), представників Афона, а також інших високопоставлених гостей із ближнього і далекого зарубіжжя.

Після закінчення офіційної частини учасники зосередилися на слуханні та обговоренні доповідей, присвячених історії та подвижникам Києво-Печерської Лаври, духовно-історичним культурним зв’язкам обителі зі Святою Землею і Горою Афон, а також монастирями Європи. Ця робота триватиме і у другий день форуму – 21 липня.

23 липня, у день пам’яті преподобного Антонія Печерського, в Успенському соборі Лаври відбудеться урочисте богослужіння. Божественну Літургію та всенощну напередодні очолить Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Предстоятель очолив ювілейні урочистості у Зимненському монастирі на Волині (+фото, відео)

24 вересня 2021 року, у день Святогірської Зимненської ікони Божої Матері, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію в Успенському Зимненському жіночому монастирі з нагоди 1020-річчя заснування та 30-річчя відродження чернечого життя обителі. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Урочистості розпочались напередодні, 23 вересня. В Успенському соборі монастиря звершили соборне всенічне бдіння та акафіст Богородиці перед Зимненською чудотворною іконою, вночі – першу Літургію.

Вранці в день свята за Божественною літургією Предстоятелю співслужили голова Синодальної комісії у справах монастирів УПЦ митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, ієрарх Польської Православної Церкви архієпископ Вроцлавський і Щетинський Георгій, митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, митрополит Поліський і Сарненський Анатолій, митрополит Почаївський Володимир, митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир, архієпископ Фастівський Даміан, архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл, єпископ Білогородський Сильвестр, єпископ Дубенський Пимен, єпископ Вишневський Спиридон, єпископ Ірпінський Лавр, єпископ Бородянський Марк, єпископ Камінь-Каширський Афанасій, духовенство монастиря та гості у священному сані з єпархій УПЦ.

За богослужінням молилась настоятелька Зимненського монастиря ігуменя Стефана та сестри обителі.

Після читання Євангелія Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до пастви зі словом проповіді.

За Літургією піднесли особливі прохання про припинення епідемії, про лікарів та одужання хворих.

Після відпусту виголосили многоліття. Блаженніший владика привітав усіх зі святом та подякував матушці Стефані за труди задля розквіту обителі.

З нагоди 1020-річчя відродження та 30-річчя відновлення чернечого життя Зимненського монастиря Предстоятель нагородив ігуменю Стефану, голову Синодальної комісії у справах монастирів митрополита Павла та протодиякона Вадима Новинського орденом Української Православної Церкви “Різдво Христове”. Також церковні нагороди отримали благодійники обителі.

Архієпископ Вроцлавський і Щетинський Георгій передав вітання Блаженнішому Митрополиту Онуфрію від Блаженнішого Митрополита Варшавського і всієї Польщі Савви. Владика Георгій зазначив, що Митрополит Савва та єпископат Польської Церкви підтримує Предстоятеля УПЦ в складному служінні.

“Наша Церква особливо шанує і Вас особисто, але й Ваш подвиг, який Ви несете на Українській землі, свідчачи про її канонічність та вірність святому Православ’ю”, – сказав архієпископ Георгій. Ієрарх вручив матушці Стефані від Польської Церкви орден святої рівноапостольної Марії Магдалини.

Ігуменя Стефана виголосила подячне слово Блаженнішому Митрополиту Онуфрію. Потім Предстоятель ще раз привітав усіх з ювілеєм. Перед Зимненською чудотворною іконою звершили чин славлення, а вірян окропили святою водою.

Читайте наші новини у Тelegram : швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Києво-Печерська Лавра. Печери

Серед релігійних паломників саме печери вважаються найбільшою святинею Києво-Печерського монастиря, і саме з них починалася лавра. Нині це два підземних комплекси, які мають загальну розвідану протяжність понад 800 метрів – Ближні і Дальні печери.

Печери та мироточиві голови

Важко собі уявити, але тисячу років тому печерний монастир над Дніпром, мабуть, нагадував нинішні печерні наддністрянські монастирі (Лядова, Хрещатик, Сахарна та ін.) – вузькі ходи починалися на схилах, на терасі, й вели у товщу лесових пагорбів. Від ходів, по схилах, вели вузькі стежки, які піднімалися нагору, або вели униз, до урізу води.

Традиції печерного чернечого життя тягнуть своє коріння з Близького Сходу. Звідти вони перекочували до Греції, а вже від греків, із святої гори Афон, прийшли у землі Русі. Першим монахом-мешканцем наддніпрянських печер був святий Антоній, засновник Києво-Печерського монастиря, який, згідно із легендою, щойно повернувся тоді із Афону. Поховано Антонія у Ближніх печерах, через що їх ще називають Антонієві. Хоча самі мощі святого знайдено так і не було. Найближчий учень і наступник Антонія на посту керівника монастиря, Феодосій, мав свою келію у Дальніх печерах, тому їх називають Феодосієвими (де поховали святого Феодосія точно не відомо). Ну а назви Ближні і Дальні просто вказують на віддаленість від Верхньої лаври, від Великої церкви, яка була першим мурованим храмом, після того, як ченці перебрались із печер на поверхню.

Читать еще:  Клірик Кіпрської Церкви дав пастирські поради студентам ВДС

Небагато було ченців, які мешкали у печерах постійно – лише справжні аскети, фактично замуровувались у своїх келіях, залишаючи невелике віконце для поганенької їжі й води. А загалом печери були так-сяк умебльовані, ченці спали на дерев’яних ліжках. З часом кількість входів у печерні ходи значно зменшилась – потрібно було берегти тепло. Центральний вхід був укріплений дерев’яними опорами, а потім і цеглою, поряд стояла піч, яка обігрівала печерні ходи.

В печерах облаштовувались підземні храми, в яких молились і ченці, і паломники, яких ішло сюди все більше. Після того, як більшість монахів перебралося на поверхню, в наземні будівлі, печери перетворились у лаврський некрополь. Тут ховали найбільших праведників, серед яких засновники монастиря святі Антоній і Феодосій. Загалом у печерах лежать мощі понад сотні угодників, які вважаються місцевими святими. Тут, навіть, покоїться глава римського єпископа святого Климента, яка перевезена сюди із зруйнованої монголо-татарами Десятинної церкви, в яку вона потрапила із Херсонеса, разом із мощами Климента. Мощі цього святого нині лежать у Римі, у базилікі святого Климента. Їх, разом із саркофагом, привіз у Київ Володимир Великий, пізніше, у цьому ж саркофазі було поховано Ярослава Мудрого. Яким чином вони потрапили у Рим – достеменно невідомо, як і те, чому його голова залишилась у лаврі, й чи то вона взагалі.

Із початком масового паломництва у печери, монахи змушені були їх розширити та продовжити, адже часто бувало, що численні богомільці просто застрягали у вузьких лесових ходах. Печери забезпечили переходами, щоб паломники йшли по колу, не створюючи заторів. Перпендикулярно до основних ходів було викопано ніші – локули, в яких встановили труни із мощами лаврських угодників. Цікаво, що відносно сухий мікроклімат у печерах та стабільна температура, сприяли частковій муміфікації тіл померлих праведників.

У 1830 році підлогу частини ходів у Ближніх печерах було викладено чавунними плитами, привезеними із російського міста Тула.

Ближні (Антонієві) печери мають загальну довжину 383 метри, висоту до 2 метрів, та ширину до 1,5. Вони складаються із трьох підземних вулиць, з’єднаних переходами. Головна має назву Печерська. Вона починається від Введенської церкви – найбільшого підземного храму у Ближніх печерах. Крім Введенської тут є ще дві церкви – Антонія та Варлаама. Вхід до Ближніх печер – це окрема двоповерхова будівля, притулена до Хрестовоздвиженської церкви. Її на початку ХІХ століття збудували за проектом Андрія Меленського.

У Ближніх печерах лежать залишки 79 лаврських угодників, серед яких Нестор Літописець, іконописці Аліпій та Григорій, відомий воїн княжої дружини Ілля Муровець (Муромець), князь чернігівської династії Микола Святоша.

Галерея від Дальніх до Ближніх печер

Дальні (Феодосієві) печери є абсолютно відокремленим комплексом. Їхня довжина 293 метри. Тут лежать мощі 49 лаврських угодників. Тут же у 1074 році поховали преподобного Феодосія Печерського. У 1091 році його тіло було перепоховане в Успенському соборі, але перед появою ординців у 1240-му мощі знову десь переховали. Місце поховання тримали у таємниці, і так довго, що і самі забули де воно – можливо під спудом Великої церкви, а можливо й у печерах.

В Дальніх печерах є три підземні церкви: Благовіщення Богородиці, Різдва Христового та найбільша – Феодосія Печерського. Останній храм звели біля келії преподобного, а навпроти, у ніші, в металевих та скляних резервуарах зберігаються мироточиві голови – голови колишніх лаврських монахів, з яких, за словами монахів нинішніх, постійно виділяється масляниста рідина – мир, причому самі голови давно вже висохлі.

Дальні печери значно гірше досліджені археологами, ніж Ближні, але взагалі майже не дослідженим є ще один печерний комплекс монастиря – Варязькі печери. Фактично, це один печерний коридор довжиною близько 191 метр. На думку багатьох дослідників саме із неї починався монастир, саме тут знайшов перше місце для усамітнення Антоній Печерський.

Варязька печера точно була ще до заснування Києво-Печерського монастиря. Назва говорить сама за себе – нею користувались варяги, які рухались вниз по Дніпру на своїх драккарах, шляхом «із варяг у греки». Печерський патерик пов’язує печеру із варягами, які сховали у ній скарб – золото, срібло та латинський посуд (католицькі посудини для богослужіння). Існують також легенди, що скарб у печері сховали дніпровські розбійники і його ще й досі не знайдено. В цю легенду вплутано і ченця, і біса, і київського князя.

Текст та фото Романа Маленкова

Києво-Печерська і Почаївська лаври. Чи вирішить церковну проблему почергове користування ними?

Питання лавр

Від самого відновлення Україною Незалежності на початку 1990-х років, у суспільстві не припинялися дискусії щодо функціонування двох найбільших монастирів – Києво-Печерської та Почаївської лавр. Особливої гостроти це питання набирало під час значних суспільно-політичних подій.

Так, наприкінці Революції гідності та на початку окупації Росією Криму вирували складні процеси навколо лаври у столиці. П’ятий президент України Петро Порошенко, на той час народний депутат, навіть був вимушений особисто приїхати до стін Києво-Печерської лаври та вгамовувати розлючений натовп протестувальників, які прагнули передачі української національної святині з юрисдикції Московського до Київського патріархату.

Проте протягом семи наступних років статус лавр так і не змінився. Однак і протягом цього часу тема приналежності лавр активно обговорювалася. Були численні публікації у ЗМІ, обговорення в експертних середовищах. Журналісти не оминали можливості поставити це питання чиновникам, а ті, часто не охоче, намагалися від нього відбитися. Окрім цього, була ціла хвиля петицій громадян. Деякі з них навіть розглядалися органами влади, проте результатом ставали формальні відписки.

Я особисто неодноразово писав про статус лавр, на яких підставах УПЦ (МП) ним користується і який є у держави інструментарій, щоб змінити таку практику. Однак, очевидно, що питання використання лавр виходить далеко за межі суто релігійної сфери і трансформується у серйозне політичне питання. Недарма багато оглядачів кажуть, що для його вирішення потрібна перш за все політична воля. Окрім того, керівництво УПЦ (МП) вже готується до можливої зміни функціонування лавр і проводить опитування своїх вірян, чи готові вони вийти на масові акції протесту на «захист лавр».

Почергове використання

Для того, щоб те чи інше рішення не призвело до значних соціальних збурень, треба прораховувати ризики, а також намагатися втілювати нестандартні, я би сказав гібридні рішення. В контексті функціонування лавр таким гібридним рішенням могла б бути практика почергового служіння у лаврах. Це була б модель win-win, за якої відразу декілька релігійних організацій опинилися у виграшному становищі. На відміну від ситуації, коли одна церква користується лаврою замість або за рахунок іншої.

Чи є під таку модель відповідне правове обґрунтування? Так, є. У профільному Законі «Про свободу совісті та релігійні організації» у статті 17 є частина третя: «Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їхньою взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору».

Оскільки лаври перебувають у державній власності, то держава має право передавати їх у користування. Щодо Києво-Печерської лаври, то так звана Нижня лавра передана була ще урядом Азарова у постійне користування УПЦ (МП). Однак лишається ще й так звана Верхня лавра, в якій діє Києво-Печерський національний заповідник. На території Верхньої лаври, зокрема, розташована Трапезна церква, Успенський собор та надбрамна Церква Пресвятої Трійці.

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector