0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як бути, якщо після сповіді не відчуваєш полегшення?

INTERMARIUM

Про сповідь. Все що не наважуєшся запитати

Відповіді на запитання про Таїнство Сповіді, які вас цікавили, але не насмілювалися запитати. Отож: для чого сповідатися, чому, як часто? Пояснює очільник Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ отець Андрій Стадницький.

— Що нам дає сповідь?

— Сповідь — це частина нашого духовного зростання. Бог, коли створював людину, то в задумі бачив її доброю і сповненою любові. Ми не завжди відповідаємо цьому його задуму. Людина має різні пристрасті, її тягне до поганих вчинків. А Сповідь — це як звернення до Небесного Лікаря, щоб отримати духовне оздоровлення.

— Що є гріхом: наші думки чи наші вчинки?

— Ми звикли говорити про гріх, як про вчинки. Та насправді, це вже плоди (наслідки), а насіння (причини) — всередині нас. Тож варто зважати не лише на зовнішні наші проступки, а лікувати наше серце. Не можна на тернину нав’язати виноградинки і сказати, що це виноград. Для доброго плоду мусить вирости правильне стебло. Тому змінивши свій внутрішній світ, матимемо інші вчинки.

— Чи повинен священик радити або повчати каянника?

— У сповіді священик насамперед вислуховує того, хто приходить каятися. Але, уприсутнюючи Бога, який є нашим духовним лікарем, у таїнстві Сповіді теж дає поради. І саме те, що ми називаємо покутою — молитви, читання Святого Письма, якісь добрі вчинки, які дехто навіть сприймає як покарання за гріхи, є лікуванням від наших духовних захворювань.

— Чому інколи люди бояться сповіді?

— Візьмімо приклад Адама і Єви: згрішивши, вони заховалися від Господа. Гріх приносить у наше серце страх і сором. Тож часто сповідь є складним кроком, бо треба прийти і визнати свою провину. Буває, що така моральна неготовність людини розкаятися призводить до того, що вона роками може не сповідатися. Спостеріг і те, що багато людей не йдуть до сповіді, бо думають: „Чого піду, якщо й так не виправлюся і це буде ще більшим гріхом“. Так думають, бо розкаяння в гріхах сприймають дуже вузько, через формулу — „обіцяю поправитися“. А насправді навіть у порадниках до сповіді пропонується після переліку гріхів говорити, що „жалію за гріхи і з Божою поміччю постановляю поправитися“. Треба розуміти, що лише власними силами не зможемо змінитися і це не трапиться в один момент. Бог — милосердний і, коли людина падає, Він готовий їй допомогти підвестися.

— Інколи люди сприймають сповідь як психотерапевтичний сеанс для полегшення сумління. Як є насправді?

— Через Святі Таїнства, зокрема через Сповідь, Ісус торкається нашої душі, зцілюючи її. Після Сповіді й справді приходить полегшення, але не від того, що я виговорився, а від того, що Бог мене простив і я це усвідомив. А цього психотерапія не дає.

— Чи є „рецепт“, як часто потрібно сповідатися?

— Треба постійно бути з Богом у добрих стосунках. Кількість сповідань залежать від того, як поводимося. Чинячи важкий гріх (а це – свідоме і добровільне порушення Божого Закону в чомусь важливому), ми, можна так сказати, в односторонньому порядку розриваємо наш зв’язок із Богом. Тому, коли ми свідомо вчинили гріх, бо нам так зручно чи вигідно, то треба йти до Господа і перепросити. І найкраще просити вибачення одразу після падіння, а не назбирувати все на один раз. Загалом, радять приходити до Сповіді декілька разів у році. Після Сповіді часто робимо якісь постанови, хочемо щось змінити у своєму житті. Тому доброю є практика сповідатися раз у місяць: прожив місяць, зробив аналіз свого духовного зростання і накреслив для себе нові постанови.

— В деяких церквах священики не сповідають у Страсний тиждень, чому так?

— Великий піст закінчується перед Квітною неділею. Після неї настає особливий час — Страсний тиждень. У багатьох церквах у цей період священики вже не сповідають. Так, нема такого правила. Та поставте себе на місце священиків. Упродовж усього посту, а особливо наприкінці, вони щодня годинами сповідають, а подекуди — від ранку до пізнього вечора. Священику непросто приділити кожному належну увагу. Часто хочеш допомогти людині, та не раз ті люди, котрі рідко сповідаються, приходять просто „для галочки“, бо „всі йдуть і я йду“ чи мама або дружина вигнали. Ти розумієш, що часто ті сповіді не приносять жодної користі, а хіба ще більше гріха, і тебе це виснажує, ти сам потребуєш Божої сили. В Страсний тиждень священики багато моляться і самі духовно відновлюються.

— Чи рівноцінна загальна сповідь осібній?

— В УГКЦ практикуємо лише індивідуальну сповідь. Не беруся судити однозначно, проте мені неодноразово доводилося чути, що після так званої «загальної» сповіді, яку люди відбували в інших Церквах, вони, як би то так правильно сказати, не почувалися до кінця прощеними. Я б сказав так: у випадку зі Сповіддю не потрібно шукати „легких“ шляхів, бо часто це не приносить жодної користі для душі.

— Які гріхи священик не відпускає?

— Немає гріхів, які священик не може в Імені Бога відпустити. Проте є одне але; Катехизм нам нагадує, що „важливими умовами Сповіді є щире розкаяння, бажання змінити своє життя… Якщо людина, прийшовши до Сповіді, не бажає покаятися, відмовляється виправити заподіяну гріхом шкоду, то вона стає через це неспроможною прийняти прощення гріхів. Щоб допомогти людині усвідомити її нерозкаяність і спонукати її до правдивого навернення, священик тоді відмовляє їй у розрішенні“. Тобто, якщо людина не готова розпрощатися з якимось гріхом, то тоді не священик, а сама людина не готова до розгрішення. Маємо мати постанову виправитися, бо за інших обставин священик не може допомогти. Крім того, зрозуміймо ще одну важливу річ: у Сповіді священик не може частково відпускати гріхи: ми або хочемо повністю жити за Божими законами в любові і доброті, або визначаємося, що нам хочеться життя проживати за своїми заповідями.

— Чи потрібно готуватися до сповіді та складати список своїх гріхів?

— Передовсім треба помолитися, щоб Бог допоміг пригадати прогрішення та дав відвагу на розкаяння. Список гріхів, написаний на маленькому листочку, допоможе не розгубитися перед священиком. Важливо під час сповіді не затаїти гріха. Якщо ж забули про щось сказати (не свідомо змовчали, а забули!), то не треба зразу повертатися і ще раз іти до сповіді, а наступного разу про цей гріх сказати. Іноді священик може запитувати, підштовхуючи каянника до осмислення, чи не забув він часом назвати якогось гріха. Та сповідь — це не екзамен перед священиком, а лікування.

Православная Жизнь

Відповідає протоієрей Володимир Пучков.

Почуття полегшення після сповіді, з одного боку, здається саме собою зрозумілим. З іншого, переконаність в його природності і необхідності засноване, скоріше, на особистому, нехай навіть і багато кому притаманному, досвіді, ніж на об’єктивних передумовах. Справді, полегшення — це добре, воно дійсно може бути (і нерідко буває) наслідком правильної, уважної і щирої сповіді, воно може свідчити про правильне покаяння і бути ознакою прощення гріхів. Але чи означає все це, що сповідь завжди повинна приносити відчутне полегшення?

Всі ми добре знаємо, наскільки оманливими бувають навіть найсильніші і найщиріші почуття. Наприклад, дуже просто переплутати каяття з почуттям провини або любов з пристрастю. І якщо зі звичайними почуттями, так чи інакше знайомими нам, це можливо, то тим більше подібне може статися, коли мова йде про щось що нам невідоме. Про різного роду духовні прояви ми нерідко читаємо в духовній літературі, але, по гріховності, пристрасності і немочі, нічого подібного відчути не можемо. Зате легко можемо обманутися, прийнявши за духовний прояв щось чуттєве, душевне, емоційне. Ототожнюючи чуттєве з духовним, людина легко впадає в самообман, і наслідком цього самообману стає духовна омана: стан бісівського зваблювання, коли гра почуттів (занепалих, як і все в нашому єстві) приймається за дію благодаті і замість, власне, духовності в людині розвиваються зарозумілість і гордість.

Читать еще:  В ряде городов Италии взяты под охрану все синагоги и еврейские кварталы

В даному випадку полегшення — всього лише почуття, а почуттям нашим притаманний цілий ряд характерних особливостей: пристрасність, занепалість, причетність до гріха. Так, почуття такі по немочі людської природи. Так, вони є невід’ємною частиною людини як творіння Божого. Так, спочатку вони, як і все творіння, дуже хороші. Але людина — істота занепала, схильне до гріха і схильне до гниття. Вкрай необачно було б думати, що в спотвореній гріхом людській природі якесь почуття могло б зберегти первозданну чистоту. Звідси правило, яке регулярно зустрічається на сторінках аскетичних книг від творів отців-пустельників IV-VII століть до праць святителів Ігнатія (Брянчанинова) і Феофана Затворника: не поспішати довіряти почуттям. Особливо якщо мова йде про молитву або участь в Таїнствах. Практично все, що багато хто з нас звикли вважати дією благодаті, є насправді плотськими і чуттєвими відчуттями, емоційними переживаннями, а іноді і відверто пристрасними рухами душі. Тому відноситися до них за простим правилом: тих, що є, не приймати, тих, що немає, не шукати.

Висновок напрошується сам собою: при тверезому, неупередженому ставленні до себе почуття полегшення як таке не повинне перетворюватися на ціль сповіді. Найчастіше воно є ознакою того, що людина просто полегшила душу. Отже, не його наявність свідчить про прощення гріхів, а присутність покаянного почуття, ґрунтовність, уважність, щирість сповіді і бажання виправити життя. Якщо при всьому цьому людина не відчуває полегшення, то боятися нічого: ми знаємо, що щире покаяння і сповідання гріхів сприймаються Богом, Він прощає нам наші гріхи, однак на примітивному чуттєвому рівні це може не виражатися ніяк. Хоча, звичайно, дотик Бога до душі людини, очищення душі від гріхів цілком може викликати і емоційний підйом, і полегшення, і радість. Тобто наявність почуття полегшення цілком може свідчити про прощення гріхів, а ось його відсутність ніяк не означає, що гріхи не прощені. Тут краще за все орієнтуватися на чистоту совісті. Якщо після сповіді совість викриває нас в якомусь гріху, значить в цій сповіді щось було не так. Утаєний гріх, небажання виправлятися, механічна чи бездумна сповідь або сповідь, перетворена на тривалу бесіду швидше про проблеми, ніж про гріхах. Ось ті фактори, які призводять до непрощення нам наших гріхів. Як бачите, все набагато серйозніше, ніж наявність або відсутність якогось почуття.

Тому відповідь на питання про відсутність полегшення після сповіді проста: якщо почуття полегшення є — не слід на ньому зациклюватися, якщо полегшення відчувається — цього почуття не варто шукати. І головне: не ставити в залежність дію Бога в нашій душі, прощення Ним наших гріхів від чисто людського, душевного фактора.

Рекомендации пациентам после хирургической операции

Вы проснетесь в палате реанимационного отделения. Анестезиолог и медсестра/медбрат будут следить за температурой вашего тела, пульсом, артериальным давлением и другими показателями. Во время операции Вам могут ввести катетер в мочевой пузырь для отслеживания количества выделяемой мочи. Вам также установят плевральную дренажную трубку, подсоединенную к дренажному устройству. После операции в течение первых часов/суток ваш голос может слегка отличаться от обычного, это нормально. Вы можете остаться в реанимационной палате в течение одних или нескольких суток, в зависимости от вашего состояния после операции. Затем вас переведут в палату на хирургическом отделении, где Вы лежали изначально.

Часто задаваемые вопросы
Буду ли я испытывать боль после операции?

Вы будете испытывать болевые ощущения после операции, это нормально. Ваш лечащий врач и медсестра/медбрат будут часто спрашивать вас о болевых ощущениях и давать обезболивающие лекарства по мере необходимости. Если боль не утихает, сообщите об этом врачу или медсестре/медбрату. Обезболивание крайне необходимо для того, чтобы вы могли откашливаться, глубоко дышать, а также вставать с постели и ходить. Помните, что прием обезболивающих препаратов может привести к возникновению запоров (задержка стула в сроке более 2-3 дней). В случае возникновения запора обратитесь к лечащему врачу. При выписке ваш лечащий врач даст рекомендации о приеме обезболивающих препаратов.

Что такое плевральный дренаж и зачем он мне?

Плевральная дренажная трубка представляет собой гибкую трубку для отвода крови, жидкости и воздуха, скапливающихся в плевральной полости после операции. Эта трубка устанавливается между ребрами в пространство между грудной клеткой и легкими (см. рисунок 1).

Плевральный дренаж и плевральная банка.

Сроки дренирования плевральной полости индивидуальны для каждого пациента. Удаление плеврального дренажа производится лечащим врачом при соблюдении 2х условий: 1) количество выделяемой жидкости не превышает 200мл/сутки 2) отсутствие поступления воздуха по дренажу

Почему важно ходить после операции?

Ходьба помогает предотвратить образование сгустков крови в ногах. Она также снижает риск возникновения других осложнений, например, пневмонии. Во время пребывания в больнице в послеоперационном периоде постарайтесь поставить себе задачу ежедневно проходить по 1,5-2км.

Смогу ли я принимать пищу после операции?

Вы постепенно вернетесь к привычному рациону питания, когда будете к этому готовы. Ваш лечащий врач предоставит вам дополнительную информацию.

Могу ли я принимать душ?

Вы можете принять душ через 48 часов после удаления плевральной дренажной трубки. Теплый душ расслабляет и помогает уменьшить мышечную боль. Старайтесь избегать контакта раны с водой, до момента ее полного заживления. В случае если вы все же намочили повязку – обратитесь к своему лечащему врачу для смены повязки.

Когда ко мне смогут прийти посетители?

Посетители могут навещать вас, как только вас переведут из реанимационной палаты на хирургическое отделение. Часы, в которые разрешено посещение вы можете узнать у вашего лечащего врача на отделении.

Когда меня выпишут из больницы?

Продолжительность вашего пребывания в больнице зависит от многих факторов, например, от вида перенесенной операции и успешности восстановления. Вы будете оставаться в больнице до тех пор, пока ваш лечащий врач не посчитает, что вы готовы вернуться домой. Ваш врач сообщит вам, в какой день и в какое время вы можете ожидать выписки. Ваш врач скажем вам, если вам будет необходимо остаться в больнице дольше запланированного времени. Ниже приводятся примеры причин, по которым вам может понадобиться остаться в больнице на более длительное время:

  • продолжительный сброс воздуха по плевральному дренажу;
  • проблемы с заживлением послеоперационных ран;
  • проблемы с дыханием;
  • повышение температуры в послеоперационном периоде (38,0 °C) и выше.

Реабилитация после возвращения домой
Буду ли я чувствовать боль, когда вернусь домой?

Длительность присутствия болевых ощущений и дискомфорта в области операционного доступа у каждого человека разная и зависит от большого количества факторов. Так, болезненные ощущения после открытых операций будут более сильными и длительными нежели чем после видеоторакоскопических и роботических операций. У некоторых людей боли в области послеоперационной раны, ощущение стянутости или ломота в мышцах могут продолжаться в течение 6 месяцев или дольше. Это не означает, что с вами что-то не так. Следуйте приведенным ниже рекомендациям. Принимайте обезболивающие лекарства в соответствии с указаниями врача и по мере необходимости. Позвоните вашему врачу, если назначенное лекарство не снимает боль. Не садитесь за руль и не употребляйте спиртные напитки, если вы принимаете рецептурное обезболивающее лекарство. По мере заживления послеоперационных ран боль будет становиться слабее, и вам будет требоваться все меньше обезболивающего лекарства. Для облегчения боли и дискомфорта подойдут легкие обезболивающие средства, нестероидные противовоспалительные препараты: кетанов, ибупрофен (нурофен-экспресс), найз (нимисулид), ксефокам (лорнаксикам), диклофенак, а также другие препараты этой группы. Обезболивающие лекарства должны помочь вам по мере возврата к привычному образу жизни. Принимайте достаточное количество лекарства, чтобы вы могли спокойно выполнять упражнения. Помните, что небольшое усиление боли при повышении уровня активности является нормальным. Следите за временем приема обезболивающих лекарств. Обезболивающие лекарства наиболее эффективны через 30–45 минут после их приема. Лучше принимать лекарство при первом появлении боли и не ждать ее усиления.

Как мне ухаживать за послеоперационными ранами?

После операции у вас останется несколько разрезов. Расположение разрезов будет зависеть от типа выполненной операции. Они будут выполнены в месте проведения операции и в месте стояния плевральной дренажной трубки. У вас может возникнуть некоторое онемение под и над разрезом, а также по ходу межреберья, где выполнен разрез. Вы также можете ощущать покалывание и повышенную чувствительность в зоне вокруг разрезов в процессе их заживления. Ко времени выписки из больницы послеоперационные раны начнут заживать.

Читать еще:  Саудовская Аравия не намерена давать привилегии паломникам из Ирана

Ежедневно меняйте повязку на ране и обрабатывайте рану с использованием кожных антисептиков/бриллиантового зеленого/бетадина (обратитесь к своему лечащему врачу для разъяснения принципов ухода за послеоперационными ранами).

При выписке вашим лечащим врачом будут даны рекомендации о сроках снятии швов с послеоперационных ран. Для этого вам необходимо будет обратиться к хирургу в поликлинику по месту жительства.

В случае если после выписки из стационара в ваших послеоперационных ранах появились выделения – свяжитесь с вашим лечащим врачом.

Чем мне следует питаться дома?

Соблюдение сбалансированной диеты с высоким содержанием белка поможет вам быстрее восстановиться после операции. Ваш рацион должен включать источник здорового белка при каждом приеме пищи, а также фрукты, овощи и цельные злаки.

Как я могу предотвратить возникновение запоров?

После операции ваш стул изменится. Возможны проблемы с опорожнением кишечника (отделением кала). Если можете, пейте по 8 стаканов (250-300 мл каждый, всего 2 л) жидкости ежедневно. Пейте воду, соки, супы, молочные коктейли и другие напитки без кофеина. Напитки с кофеином, такие как кофе и сладкая газированная вода, выводят жидкость из организма. Для лечения запоров применяются как рецептурные, так и безрецептурные лекарственные средства. В случае возникновения запоров начните с 1 из следующих безрецептурных препаратов: Докузат натрия (Норгалакс) 100 мг. Принимайте по 3 капсулы один раз в сутки. Это средство размягчает стул и вызывает лишь незначительные побочные эффекты. Сенна 2 таблетки перед сном. Это стимулирующее слабительное средство, которое может вызывать спазмы.

Как я могу ускорить процесс восстановления?

Выполняйте физические упражнения не менее 30 минут в день. Это позволит вам окрепнуть, улучшит ваше самочувствие и будет способствовать выздоровлению. Включите в расписание вашего дня ежедневную прогулку. Подойдут просто прогулки по улице, ходьба на тренажерной дорожке. Если погода не очень подходит для пеших прогулок, можно провести время в торговом центре. В качестве тренировки подойдет также подъем по лестнице. Вернувшись домой продолжайте делать глубокую дыхательную гимнастику и упражнения, стимулирующие откашливание. Пейте жидкости, чтобы мокрота не была густой и легко отхаркивалась. Спросите у своего врача, сколько жидкости вам следует выпивать ежедневно. Для большинства людей это будет не менее 8–10 стаканов (объемом 250-300 мл) воды или других жидкостей (например, соков) в день. В зимние месяцы включайте в спальне увлажнитель воздуха. Соблюдайте инструкции по очистке этого устройства. Часто меняйте в нем воду. Избегайте контактов с людьми, у которых болит горло или наблюдаются симптомы простудных заболеваний или гриппа. Все это может стать причиной развития инфекции.

Не употребляйте спиртные напитки, особенно если вы принимаете обезболивающее лекарство.

Не курите. Курение сигарет всегда будет вредно для вашего здоровья. В период восстановления после операции оно особенно опасно. Курение приводит к сужению кровеносных сосудов. Это уменьшает количество кислорода, поступающего к ранам в процессе их заживления, что заметно замедляет процесс регенерации. Помните, если вы не в состоянии отказаться от курения самостоятельно, вы можете обратиться в «Центр помощи в отказе от табакокурения», расположенный на территории СПб НИИФ, связавшись с ними по горячей линии (+7 (812) 775-75-55).

Могу ли я вернуться к обычным делам?

Очень важно, чтобы после операции вы вернулись к своим обычным делам. Распределите их выполнение на весь день. Пешие прогулки и подъемы по лестнице являются превосходной физической нагрузкой. Постепенно увеличивайте расстояние, которое вы проходите пешком. Поднимайтесь по лестнице медленно, отдыхая и останавливаясь по мере необходимости. Выполняйте легкую работу по дому. По мере сил старайтесь вытирать пыль, мыть посуду, готовить простые блюда и выполнять другие дела. Занимаясь делами, задействуйте ту руку и плечо, со стороны которых проводилась операция. Например, мойтесь, расчесывайте волосы, доставайте вещи с полки шкафа именно этой рукой. Это поможет восстановить функции руки и плеча в полном объеме.

Вы можете вернуться к привычной сексуальной жизни, как только заживут послеоперационные раны, и вы не будете испытывать при этом боль или слабость.

Ваш организм сам подскажет вам, когда вы переутомляетесь. Увеличивая интенсивность нагрузок, следите за реакцией организма. Вы можете заметить, что у вас больше сил по утрам или во второй половине дня. Планируйте свои дела на то время дня, когда вы чувствуете себя энергичнее.

Нормально ли чувствовать усталость после операции?

Обычно у человека после операции меньше сил, чем обычно. Продолжительность восстановления у всех разная. Повышайте активность с каждым днем по мере ваших возможностей. Всегда соблюдайте баланс между периодами активности и периодами отдыха. Отдых — это важный фактор вашего выздоровления. Возможно, вам потребуется некоторое время, чтобы вернуться к обычному режиму сна. Старайтесь не спать в течение дня. Вам также поможет душ перед сном и прием назначенных обезболивающих лекарств.

Когда я смогу водить машину?

Вы сможете снова сесть за руль после того, как: амплитуда движений руки и плеча, со стороны которых проводилась операция, восстановится в полном объеме; вы не будете принимать наркотические обезболивающие лекарства (которые вызывают у вас сонливость) в течение 24 часов.

Могу ли я лететь на самолете?

Не летайте на самолете, пока это не разрешит ваш лечащий врач, в первые месяцы после операции старайтесь воспользоваться другими видами транспорта или вовсе откажитесь от поездок на дальние расстояния.

Когда я смогу вернуться на работу?

Сроки возвращения на работу зависят от того, какая у вас работа, какую операцию вы перенесли, и как быстро восстанавливается ваш организм. Если для возвращения на работу вам необходима справка, обратитесь к вашему врачу.

Когда я смогу поднимать тяжести?

Прежде чем поднимать тяжести, проконсультируйтесь со своим врачом. Обычно не рекомендуется поднимать ничего тяжелее обычного пакета с продуктами (5 кг) в течение как минимум 1 месяца после операции. Спросите у своего врача, как долго вам следует воздерживаться от поднятия тяжестей. Это зависит от типа перенесенной операции.

К каким врачам мне нужно обратиться после операции?

Во время выписки из стационара ваш лечащий врач отдаст вам на руки выписной эпикриз с дальнейшими рекомендациями. В случае необходимости консультации каких-либо специалистов, в эпикризе будет это указано.

По каким вопросам стоит связываться с лечащим врачом?

Иногда в послеоперационном периоде пациента могут беспокоить следующие состояния:

  • появилась или усугубилась одышка;
  • отек грудной клетки, шеи или лица;
  • резко изменился голос;
  • повысилась температура (38,0 °C) или выше;
  • резко усилилась боль, которая не проходит после приема обезболивающего лекарства;
  • появилось покраснение или припухлость вокруг послеоперационной раны;
  • появились выделения из послеоперационной раны, которые имеют неприятный запах, густую консистенцию или желтый цвет (похожие на гной);
  • отсутствует стул в течение 3 дней или дольше;
  • появились новые симптомы или физические изменения;

А также если у вас возникли любые вопросы или опасения, касательно вашего здоровья – свяжитесь со своим лечащим врачом.

Українці Сьогодні

Що робити коли після сповіді не почуваєшся прощеним

ПИТАННЯ: Я добре знаю, що отримав прощення, тому що я сповідався, але зовсім не почуваюся пробаченим. Як я можу знайти спокій і зрозуміти, що я прощений? Про це пише CREDO.

ВІДПОВІДЬ: Мені як священику це питання доводиться чути дуже часто. Таке питання виникає і щодо прощення іншим. Людина часто запитує: «Мій бізнес-партнер серйозно мене підвів. Я намагаюся пробачити його, я все віддав Богу, але ще відчуваю образу і гіркоту від цього. Я все ще хочу пoмститися. Як мені знайти душевний спокій?»

Якщо людина вже принесла Богу грiхи в Таїнстві Покаяння, то перший крок на шляху до набуття внутрішнього миру — це усвідомити сам факт вибачення. Якщо людина приступила до Таїнства Сповіді і отримала відпущення грiхів, значить, вона прощена. Це факт.

Перший крок полягає в тому, щоби прийняти цей факт. Це акт вашої волі та розуму. Можна навіть уголос сказати: «Я прощений. Це факт».

Уявіть, що почуття провини, образи, грiх, злiсть — все це змило в океан Божого Милосердя. Наступний крок на шляху до прощення — це принести з собою провину, спогади, нав’язливе почуття образи і гіркоти й пожepтвувати все це Богу. Є кілька практичних порад, як це можна робити.

Читать еще:  Молитвенное помещение московских кришнаитов должно быть скромным, считают в Москве

Насамперед треба запитати себе: що Свята Меса насправді означає для мене? У чому полягає мета Меси? Багато католиків навіть ніколи не замислюються над цим простим питанням, а якщо їх запитати, то можуть відповісти щось на кшталт: «Це хороша можливість, щоб прославляти Бога разом», або «Ми приходимо, щоб разом співати гімни, славити Бога, слухати його слово і прийняти Хліб Життя», або «Свята Меса — це зібрання людей навколо Його Слова і Його Столу».

Ми втрачаємо розуміння того, що Меса — це жepтва. Це приношення. Від самого зародження релігійного почуття в людині прославляння було тотожне жepтві. Люди приносили Богу найкращі дари, які в них були. Однак у юдейській традиції ця ідея стала ширша: жepтва стала приношенням за грiх. Наслідком грiха була cмeрть, і людські грiхи проектувалися на тварину, яку приносили в жepтву, щоб таким чином були прощені грiхи. Ціну було сплачено.

І ця ідея все ще діє в жepтовному сенсі Святої Меси. Головне її значення полягає в тому, що приношення Христа — це одна жepтва за всіх, і вона приносить плоди Христової жepтви в наші життя. Смepть Христа стала платою за наші грiхи. Щойно ми усвідомимо, що Свята Меса — це жepтва, то зможемо по‑новому, глибше брати участь у цій події.

Тому, коли ви приходите на Месу з обтяжливим почуттям провини, або з нав’язливим бажанням пoмститися, або з почуттям обурення чи стpаху — можна принести ці почуття як частину вашого приношення. Потрібно сприймати Месу як частину великої жepтви Богу. Коли ви вимовляєте слова Акту покаяння на початку Літургії, уявіть це обурення, цю провину, це почуття непрощення з’єднаними з молитвою.

Коли розпочинається пожepтвування, можна не просто покласти гроші в кошик, а уявити, що віддаєте і свої негативні почуття. Коли церковні пожepтви приносять до вівтаря — уявіть, що як приношення Богові туди приходить людина, яку ви образили. Принесіть всі свої похмурі почуття до вівтаря як дари. Принесіть Богу своє розчарування, стpах, занепокоєння і трuвогу.

Коли священик возносить хліб і вино, уявіть, що він підносить до Бога всі недозволені негативні емоції. Під час Служби Божої хліб приймається, благословляється, розламується і перемінюється. Те ж відбувається і з негативними почуттями, які ви приносите Богу. Через священика Господь прийме їх, священик жeртвує їх Богу, благословить їх, ламає, і ці почуття будуть перемінені.

Щоби позбутися почуття непрощення, усвідомте, що перш за все священик приймає його, коли ви духовно приносите це почуття до вівтаря. Перебуваючи на місці Христа, священик символічно бере ваш тягар. Коли це відбувається, згадайте слова Христа: «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, а Я облегшу вас» (Мт 11, 28).

Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

  • Теми без відповідей
  • Активні теми
  • Пошук
  • Команда

Сповідь

  • Версія для друку
  • Перейти на сторінку:

Тайна сповіді

  • Цитата

Повідомлення Чупик » 07 квітня 2009, 15:19

  • Цитата

Повідомлення TanyshaSmile » 07 квітня 2009, 15:29

  • Цитата

Повідомлення Чупик » 08 квітня 2009, 14:18

  • Цитата

Повідомлення Олюнька » 09 квітня 2009, 19:48

  • Цитата

Повідомлення ShMariam » 10 квітня 2009, 12:08

  • Цитата

Повідомлення Igor » 10 квітня 2009, 13:34

  • Цитата

Повідомлення Малий » 10 квітня 2009, 13:45

шо неможливо? покаяння? — необхідне і можливе! — маю на увазі християн, а не ТЕБЕ!
а для чого священнику вникати в особливості кожного? а, розумію, напевно тебе знову «образили» не заслухали слізних переконань: «я справжій чоловік, а от вона (зараза така) взяла і пішла. )
священник — посередник між Богом і людиною, а не психоаналітик!

і підготовка до сповіді має проводитись перед Богом, вдома. І велике свинство, коли до сповіді величезна черга, а деякі нерозумні починають вчити священника, що насправді є гріхом!

  • Цитата

Повідомлення ljubomyr_ps » 11 квітня 2009, 10:51

Свята правда!
Євхаристійний Ісус огортає людську душу, яка Його приймає, своєю благою ласкою, миром і любовю наче на крилах Ласки Божої підносишся до небес.
Добрим є жертвувати Святе Причастя за душі страждущі , опущені за братів і сестер наших, які перебувають в неволі, кайданах сатани (гріхів, згубних залежностей)- щоб у всіх і всьому був Христос.
ІСУСЕ ХРИСТЕ Спасе прийди зі своїм прощенням,миром і любовю до кожної людської душі, яка так Тебе потребує.

  • Цитата

Повідомлення Наталка » 11 квітня 2009, 13:04

а для чого священнику вникати в особливості кожного? а, розумію, напевно тебе знову «образили» не заслухали слізних переконань: «я справжій чоловік, а от вона (зараза така) взяла і пішла. )
священник — посередник між Богом і людиною, а не психоаналітик!

і підготовка до сповіді має проводитись перед Богом, вдома. І велике свинство, коли до сповіді величезна черга, а деякі нерозумні починають вчити священника, що насправді є гріхом!

  • Цитата

Повідомлення Олюнька » 13 квітня 2009, 12:29

Можливо, якщо частіше приступати до Сповіді, тоді самому краще провести іспит совісті, згадати все , а з цього і починається покаяння — з усвідомлення гріха. І не важливо скільки триває Сповідь, головне винести з цього користь. До речі, більшість священиків дають під час Сповіді науку, зрештою можна і поради запитати, головне щоб по суті, а не для тривалості Сповіді.

  • Цитата

Повідомлення Чупик » 13 квітня 2009, 13:59

шо неможливо? покаяння? — необхідне і можливе! — маю на увазі християн, а не ТЕБЕ!
а для чого священнику вникати в особливості кожного? а, розумію, напевно тебе знову «образили» не заслухали слізних переконань: «я справжій чоловік, а от вона (зараза така) взяла і пішла. )
священник — посередник між Богом і людиною, а не психоаналітик!

і підготовка до сповіді має проводитись перед Богом, вдома. І велике свинство, коли до сповіді величезна черга, а деякі нерозумні починають вчити священника, що насправді є гріхом!

Приготування до Сповіді

  • Цитата

Повідомлення Міша » 12 грудня 2009, 22:02

Слава Ісусу Христу!
Як гадаєте чи можна використовувати цей список гріхів для приготування до Сповіді? Чи можна сюди щось добавити? Чи тут є щось зайве?

• Пусті слова, погані слова, скверні, богохульство, брехня.
• Клятвопорушення.
• Осудження, плітки, сміятися над чужим горем.
• Обжерливість, п’янство, їда до молитви, не постити, бути часто в місцях суспільних розваг, проводити час в грі картами.
• Лінь, лінь духовна (пропуск недільної літургії), смуток і не радість за свою душу.
• Крадіжка, відняття силою і загрозою, крадіжка церковних речей.
• Сріблолюбство, скупість.
• Лихварство (це надання грошей у борг для вирішення особистих проблем позичальників з умовою сплати високих відсотків при погашенні боргу).
• Виправдання винного і осудження невинного, несправедливість.
• Заздрість, братоненавість, недружність, ненавість.
• Гордість, самонадія, презирство до людей, величання, нелюбов до вітчизни.
• Гнів, лють, дратівливість.
• Злопам’ятність, злоба, чи не віддавали злом за зло?
• Вбивство, бійка, штовхання.
• Чародійництво, звертання до ворожителів майбутнього, чаклунство (шкода здоров’ю через отруту або порчу іншим), марновірство, вірити в прикмети, вірити снам.
• Розпуста, нечистота, розпусні мрії, розпусні переконання, порочні дотики, страсні поцілунки і дотики.
• Перелюбство (в шлюбі), насильство.
• Протиприродні гріхи (содомські гріхи – кровозмішення, плотські любов з родичами, рукоблуддя, уподібнення тваринам, розпусні справи), єресь (сукупність теологічних або релігійних доктрин, ідей, що суперечать визнаному в церкві або релігійній громаді догмату віри або не співпадають з ним).
• Відступлення від сповідання віри, невір’я, сумнів про віру, осуд святині.
• Немилосердя, жорстокосердя.

  • Цитата

Повідомлення Олюся » 12 грудня 2009, 22:59

Re: Приготування до Сповіді

  • Цитата

Повідомлення romanm » 12 грудня 2009, 23:08

їда до молитви, бути часто в місцях суспільних розваг, проводити час в грі картами.
смуток і не радість за свою душу.

нелюбов до вітчизни.
штовхання.

а то що , хіба гріхи? Може хтось пояснити чому?

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector